— Відтепер усі твої покупки будуть проходити під моїм контролем. Навіть у супермаркет будеш ходити зі мною, щоб не витрачати гроші на непотрібні речі…

— Відтепер усі твої покупки будуть проходити під моїм контролем. Навіть у супермаркет будеш ходити зі мною, щоб не витрачати гроші на непотрібні речі…

 

… Шість років тому Світлана вийшла заміж за Ігоря, в якого була закохана з чотирнадцяти років.

Три роки вона наполегливо домагалася уваги цього старшокласника, і в підсумку її зусилля увінчалися успіхом.

Спочатку їх шлюб здавався ідеальним – вони насолоджувалися товариством одне одного, не знаючи жодних розбіжностей.

Світлана вірила в міцність їхнього союзу і щирість почуттів чоловіка. Однак події напередодні Нового року змусили її засумніватися в правильності свого вибору.

— Світлано Петрівно, мені потрібно повідомити вам неприємну новину, — сказав її начальник. — Компанія припиняє свою діяльність, і вам доведеться шукати нове місце роботи.

Світлана була шокована:

— Як же так, Андрій Васильович? Начебто все йшло чудово, нещодавно навіть виплатили премії всім співробітникам. Невже справи настільки погані?

— Так, це єдиний вихід із ситуації, що склалася. Ми не в змозі виконати зобов’язання перед клієнтами.

І на мене чекають численні судові розгляди, де я буду доводити, що проблеми виникли не з нашої вини, а через недобросовісних партнерів.

Але не буду втомлювати вас деталями. Було дуже приємно працювати разом, але тепер нам доведеться розлучитися.

Ігор відреагував на новину про закриття компанії, де його дружина працювала останні п’ять років, вкрай негативно:

— Чудово! — вигукнув він, підхопившись з дивана. — І як ми тепер будемо зводити кінці з кінцями? Моїх тридцяти тисяч ледь вистачає на іпотечний платіж.

Якщо хоча б раз затримаємо виплату, то ризикуємо втратити квартиру, а борги почнуть рости як сніжний ком.

— Я щось придумаю, Ігор. Після свят обов’язково почну шукати нову роботу.

Трохи відпочину і знайду щось підходяще. За останні два роки я жодного разу нормально не відпочивала.

— Чому тільки після свят? — ще більше розлютився Ігор. — Сьогодні сімнадцяте грудня, ти збираєшся байдикувати ще пів місяця?

А як ми будемо зустрічати Новий рік? Я розраховував на твою зарплату.

— Ігор, це сталося не з моєї волі, я тут ні при чому, — чомусь Світлані було ніяково перед чоловіком. — Хіба це моя вина? Фірма збанкрутувала, мене скоротили.

Конфлікт набирав обертів, Ігор не бажав миритися із ситуацією. Виплеснувши свій гнів, він поставив дружині ультиматум:

— Без роботи щоб не сиділа! До кінця місяця повинна знайти нове місце! Ти зовсім не втомлювалася на колишньому місці. Я все сказав!

Світлана не наважилася заперечити. Того ж вечора вона почала розсилати резюме і переглядати вакансії.

Вона була готова на будь-яку роботу: прибиральниці, офіціантки, покоївки — аби тільки припинити постійні докори чоловіка.

Двадцять другого грудня у Світлани був день народження, але святкового настрою не було. Та вона все д сподівалася на подарунок від чоловіка.

Ігор навіть не привітав її, лише буркнув формальне «Доброго ранку» і поїхав на роботу.

Ні букета, ні подарунка. Світлана образилася і висловила своє невдоволення.

— Ти в такому становищі, Світлано, що не маєш права влаштовувати істерики! — огризнувся Ігор. — Ти питала мене, чи є у мене гроші на квіти?

Я отримав зарплату і вже витратив більшу частину: сплатив іпотеку і комунальні послуги.

У мене залишилося всього п’ять тисяч на місяць. Як ми будемо існувати на ці гроші?

І тобі не соромно лаятися через якісь квіти?! Шукай роботу, Світлано, досить бути тягарем!

Розгнівана такою несправедливістю, Світлана вирішила довести чоловікові, що вона здатна самостійно заробляти. Вона звернулася за допомогою до матері.

Жінка не стала посвячувати матір у всі деталі, а просто попросила позичити тридцять тисяч гривень.

— Донечко, у тебе проблеми? — поцікавилася Ольга Іванівна.

— Ні, мамо, все гаразд! – відповіла Світлана. — Я вирішила змінити рід діяльності. Зараз важко знайти роботу, і моя подруга-косметолог запропонувала мені освоїти професію майстра з нарощування вій.

Жінки завжди прагнуть до краси, тому клієнтів буде більш ніж достатньо. Пара-трійка задоволених клієнток – і сарафанне радіо запрацює.

Світлана вирішила не ділитися своїми планами з чоловіком. Після останнього конфлікту Ігор навіть ігнорував її кілька днів.

Новий рік він зустрів у компанії друзів, залишивши дружину одну в квартирі.

А вже через місяць після навчання Світлана заробила свої перші двадцять тисяч.

Звичайно, було непросто – від незвичної роботи вона швидко втомлювалася, але не збиралася відмовлятися від задуманого, бажаючи довести чоловікові свою самостійність.

Після курсів з нарощування вій жінка вирішила освоїти ще й візаж.

Досягнувши певних висот – її прийняли в штат агентства і вона почала працювати на весіллях та інших заходах разом з ведучими, фотографами та відеооператорами.

Її дохід значно збільшився. Іноді за один виїзд вона отримувала 8–10 тисяч, а таких замовлень могло бути три-чотири на тиждень.

Коли Ігор усвідомив, що дружина заробляє в два-три рази більше за нього, його гнів миттєво змінився люб’язністю.

Він вибачився за свою негідну поведінку і зізнався Світлані в глибоких почуттях.

Після того як жінка знайшла роботу, її життя помітно покращилося. Стосунки з чоловіком стали набагато теплішими.

Ігор постійно виявляв їй знаки уваги і просив гроші:

— Кохана, уяви, машина зламалася, – одного разу поскаржився Ігор. — Я б сам її полагодив, якби не іпотека і регулярні платежі. Ти ж знаєш, що я віддаю половину зарплати банку щомісяця.

— Скільки потрібно? – запитала Світлана.

—Двадцять шість тисяч, – посміхнувся Ігор. — Для тебе ж це тепер дрібниці. Ти ж нещодавно хвалилася, що минулого місяця заробила майже вісімдесят сім тисяч чистими.

Невже ти не допоможеш своєму коханому чоловікові вирішити таку невелику проблему?

Світлана, звичайно, нічого не шкодувала для Ігоря, тому віддала йому свою картку і попросила:

— Ігорю, зайди на банкомат і зніми гроші. Тридцять візьми собі, а десять принеси мені – потрібно купити витратні матеріали для роботи.

Увечері Ігор повернув їй картку. Перед сном Світлана перевірила онлайн-банк і виявила, що її рахунок порожній.

На екрані телефону значилася сума 4 гривні 83 копійки.

— Ігор, Ігор, Ігор! Прокинься! – почала трясти чоловіка Світлана.

— Що сталося? – невдоволено пробурмотів Ігор. — Дай поспати, я втомився на роботі.

— Ігор, а де гроші, які були на картці? Я перевірила онлайн-банк, а там всього чотири гривні з копійками.

Ігор миттєво прокинувся:

— Розумієш, кохана, ремонт обійшовся дорожче, ніж я очікував. Двигун зламався, довелося робити капітальний ремонт.

Я хотів тобі сказати, але злякався, що ти образишся.

— А я вже злякалася, що шахраї дісталися до картки, – видихнула Світлана. — Ти попереджай мене заздалегідь або хоча б кажи, скільки грошей зняв і на що витратив.

Ти ж знаєш, які зараз часи – аферисти по телефону змушують людей брати кредити.

Світлана тоді ще не знала, що з машиною Ігоря все було в порядку. Він просто забрав гроші собі.

І чим більше заробляла Світлана, тим частіше у Ігоря виникали різні «проблеми» – машина, куплена трохи більше року тому, ламалася майже щомісяця.

А ще в Ігоря раптово починали боліти то голова, то спина, то шия. Світлана не шкодувала грошей на ліки для чоловіка.

Він навіть замовляв препарати з-за кордону, стверджуючи, що «вони якісні, не те що наші, допоможуть точно».

Вся зарплата Світлани йшла на потреби сім’ї. Останнім часом вона мріяла про професійний кейс для макіяжу від відомого бренду вартістю близько тридцять п’ять тисяч – сума, яку вона вважала досить значною.

Коли колега запропонувала купити його зі знижкою 20%, Світлана, не роздумуючи, погодилася.

Повертаючись додому, вона радісно уявляла, як це придбання приверне нових клієнтів і збільшить дохід.

Професійна косметика відомих брендів – важливий показник кваліфікації візажиста.

— Навіщо тобі ці дорогі дрібнички? – обурювався Ігор. — Витрачати шалені гроші на якісь креми!

Світлано, ти з глузду з’їхала? У нас іпотека, моя машина постійно ламається, ми одягаємося на ринку. І тут ти вирішуєш витратити цілий статок на цю валізку?

— Ігорю, ти не розумієш!»

– намагалася пояснити Світлана. — Це престижний бренд. Кожна жінка, яка розбирається в косметиці, захоче спробувати ці засоби.

Я продумала цю покупку. Це інвестиція в майбутнє.Я зможу підняти ціни і збільшити дохід.

Ігор мовчки взяв гаманець дружини з її сумки і поклав собі в кишеню:

— Відсьогодні всі твої заробітки будуть проходити через мене. Я буду супроводжувати тебе навіть у продуктовий магазин, щоб контролювати витрати.

Світлана обурилася:

— На якій підставі? Ігор, це мої гроші. Я віддаю тобі більшу частину свого заробітку, а ти вже кілька місяців не приносиш зарплату додому.

Ти забрав контроль над своїми грошима і тепер хочеш контролювати мої?

— Я повністю забезпечую нашу сім’ю! – заперечив Ігор. — І оплачую квартиру, комунальні послуги теж я.

Завдяки мені ти можеш користуватися благами цивілізації. І ніяких більше суперечок. Буде так, як я сказав!

Після цього Ігор поїхав, зачинивши двері і забравши ключі, щоб дружина не могла вийти.

Світлана провела в сльозах майже всю ніч. Чоловік повернувся тільки вранці.

І як тільки він з’явився, Світлана вирушила в банк. Вона заблокувала картку і вирішила більше не повертатися.

Попросила брата допомогти забрати речі. Ігор не розумів причину такої поведінки дружини. Він вважав, що діяв заради сімейного благополуччя.

Для нього особисті потреби завжди були важливішими за інтереси дружини.

Історія з банківською карткою стала для Світлани початком переломного моменту. А випадок із гаманцем – останньою крапкою. Вона подала на розлучення.

Цілий місяць Ігор то благав її повернутися, то звинувачував у зраді.

А після розлучення жінкм усвідомила, що зробила помилку, вийшовши заміж за Ігоря багато років тому.

Без нього її життя стало набагато спокійнішим і гармонійнішим.

You cannot copy content of this page