— Я? Пилосос? Я мало в будні працюю? Чи я потреби сім’ї не закриваю? Побутові домашні справи можна робити і вечорами, коли мене вдома немає. Може, ти ще й постільні втіхи монетизуєш і викотиш мені рахунок? – образився чоловік. – Що поганого в тому, що ми буваємо десь усією сім’єю? Рух – життя

— Один він нікуди ходити не хоче. Та й я вважаю, що не діло це – відпочивати чоловікові одному десь. Він людина сімейна. Але й ці постійні скачки перемінного настою мені дико набридли, – нарікає Уляна.

— А не можна йому дітей вручити і нехай з ними відпочиває?

— Цей номер може пройти, якщо мені нездужає тільки, – усміхається Уляна. – А якщо я саботую, то починаються образи, звинувачення, що я не хочу провести цікаво час усією сім’єю.

При цьому, чоловікові абсолютно без різниці, куди йти. Мультики дивитися, з гірки дітлахів катати, у сквері гуляти або їхати в дитячий центр. Аби вдома не сидіти. А я б просто посиділа вдома, спокійно зайнялася побутовими справами, та просто полежала б, серіал подивилася. Мені скачок цих і в будні вистачає.

Чоловік в Уляни завжди був такий «живчик», скільки вона його пам’ятає. Навіть коли ще тільки починали жити разом.

Але тоді у пари не було дітей, Уляна легко справлялася з їхнім нехитрим побутом, а у вихідні вони з чоловіком йшли або їхали кудись на прогулянку: кататися на ковзанах, лижах, в аквапарк, у кіно.

Рідкісні вихідні проходили вдома або у візитах до родичів, де чоловік неодмінно починав нудьгувати, сидячи на чинних посиденьках.

Досить легко активні вихідні давалися дружині і під час затяжного, довжиною в 5 років, декрету. Вона спокійно займалася домашніми справами і дітьми в будні, чекала ввечері чоловіка з роботи, а у вихідні навіть рада була вирватися з обридлих двох стін.

Але півтора року тому Уляна вийшла на роботу і, здається, вона просто безмежно втомилася від подвійного навантаження.

Взагалі чоловік у жінки діловий, працює, доволі непогано забезпечує сім’ю, купило подружжя двокімнатну квартиру в іпотеку ще до декретів, нещодавно борг закрили, треба знову думати про розширення життєвого простору.

Час і ситуація хоча й терплять, у них двоє хлопчиків 6,5 і 4,5 років, вони поки що живуть в одній дитячій, але ж вони ростуть дуже швидко.

Працює чоловік дуже багато. На роботу їде о пів на восьму ранку, приїжджає близько 9-ї або 10-ї години вечора. Найчастіше його вистачає тільки поїсти, прийняти душ і лягти спати, втомлюється дуже, у нього відповідальна робота, серйозна, весь день сидить, вирішує різні завдання.

Тож усі побутові справи лягли на Уляну. Але, вона теж працює. З роботи біжить бігом: встигнути б у садок.

Дорогою йде в магазин або доставку чекати поспішає додому – теж бігом. А вдома з двома хлопчаками треба і прання завантажити, і вечерю приготувати, і одяг усім на завтра, і прибрати, і книжку почитати, і погратися, і простежити.

Так, загалом не мало справ і по дому у працюючої жінки з маленькими дітьми.

І нічого не відкладеш на вихідні, все треба встигнути зробити впродовж тижня, бо у вихідні чоловік знову потягне сім’ю кудись:

— Я дітей не бачу.

— Ну так посидь із ними вдома або сходи погуляй на майданчику, – пропонує Уляна. – А я спокійно напівфабрикатів нароблю на весь тиждень, білизну попрасую.

— Сидіти я на роботі втомився, – хмуриться чоловік. – А що діти не бачили на майданчику? І потім, я хочу провести час з усією сімʼєю разом. Ми родина чи як?

І Уляна покірно збирається, внутрішньо чортихаючись і з тугою перебираючи в голові купу справ, які знову доведеться робити бігом вечорами, коли чоловік на роботі. Іноді виникають і конфлікти:

— Я працюю не менше, – каже Уляна. – Просто моєї роботи не видно. А так – у мене дві ставки. На роботі й удома.

Порахуй, скільки ставок я закриваю в сім’ї: няня, кухар, прибиральниця… Мені взагалі хочеться, щоб ти у вихідний мені допоміг, узяв би в руки пилосос, наприклад. Ну можна якось розподілити дні, один день – домашні справи і спокійний сімейний вечір, а інший – ці перегони по місцях відпочинку.

— Я? Пилосос? Я мало в будні працюю? Чи я потреби сім’ї не закриваю? Побутові домашні справи можна робити і вечорами, коли мене вдома немає. Може, ти ще й постільні втіхи монетизуєш і викотиш мені рахунок? – образився чоловік. – Що поганого в тому, що ми буваємо десь усією сім’єю? Рух – життя.

І найобразливіша фраза чоловіка, що стала останнім часом коронною: «Раніше ти такою занудою не була».

Пояснювати, що подвійне навантаження в будні вимотує – марно. Взяти і відмовитися? Але ж чоловік легко поїде кудись один, навіть без дітей, якщо зірветься остаточно. І що тоді?

Знайде собі товариша за інтересами. Жіночої статі. Одна (розповідь спеціально для сайту Цей День) з двома синами Уляна не впорається. Навіть матеріально не вивезе.

І що не кажи, чоловіка вона любить, є за що. Він ладнає з хлопчиками, вони цих виходів усією сім’єю чекають із нетерпінням, батька люблять, виснуть на ньому.

Усе добре, Уляна буває навіть задоволена цими сімейними виходами. Щоправда, через дику втому. Найняти няню для допомоги в побутовому плані? І що робитиме няня, якщо навіть чоловік на неї погодиться? Увечері їм вечерю готувати і плитку у ванній протирати? Або у вихідні ліпити вареники з котлетами на весь тиждень і картоплю тушкуватиме?

— Або няня за гроші полежить за мене з книжкою чи під серіальчик на дивані? – саркастично усміхається молода жінка.

– Може, якби мені просто дати якийсь час відпочити від активності, я сама почну виходити з сім’єю із задоволенням, втомившись сидіти вдома, як раніше?

А може… ми просто не збігаємося з чоловіком за темпераментом. Не знаю, скільки ще я так витримаю. Він радіє, кайфує, а я відчуваю, що мене накриває депресія.

 

 

 

You cannot copy content of this page