Юрій був дуже зосереджений на вечері і не відразу помітив, як його дружина Євгенія з кимось довго і з цікавістю розмовляє по телефону. «Цікаво, хто так заволодів увагою моєї дружину, що вона забула про недоїдену вечерю», — подумав він, починаючи дратуватися від її тривалої відсутності. Женя настільки захопилася, що забула про час. Сьогодні вона повинна була скласти список продуктів для новорічного столу, а замість цього вже пів години розмовляє по телефону. — Уявляєш, — схвильовано почала Євгенія…

Юрій був дуже зосереджений на вечері і не відразу помітив, як його дружина Євгенія з кимось довго і з цікавістю розмовляє по телефону.

«Цікаво, хто так заволодів увагою моєї дружину, що вона забула про недоїдену вечерю», — подумав він, починаючи дратуватися від її тривалої відсутності.

Женя настільки захопилася, що забула про час. Сьогодні вона повинна була скласти список продуктів для новорічного столу, а замість цього вже пів години розмовляє по телефону.

— Уявляєш, — схвильовано почала Євгенія, — батьки запросили нас до себе на Новий рік!

Батьки Жені живуть у заміському будинку в селищі недалеко від міста, всього лише за годину їзди на машині.

Але останнім часом батько дружини тяжко хворів, їм не доводилося часто гостювати у них, тільки іноді відвідувати і допомагати з ліками.

Юрій витер рот, нахмурив брови і уважно дивився на дружину, чекаючи пояснень. Але вона, ніби не помічаючи його погляду, продовжувала сяяти від радості.

— Давай поїдемо? — змовницьки почала дружина, — Тато там гірку для Петрика зробив. Ми можемо купити феєрверк і запустити його у дворі. Буде так красиво…

— Кохана, але ти ж знаєш, — нарешті заговорив чоловік, — На Новий рік до нас завжди приїжджає моя мама. Це вже стало традицією.

— Вона вже приїжджає до нас ось уже десять років поспіль. А мені так хочеться відпочити в новорічну ніч, а не обслуговувати всіх.

Я не проти готувати смаколики і все таке, але вона приїжджає не на пару днів, а на всі канікули. У підсумку, замість відпочинку, я дико втомлююся, — поскаржилася Євгенія.

Рутина, безперервні турботи, втома і роздратування. Вона втомилася від цієї новорічної традиції і від гостей, які з’являються до накритого столу напередодні свята.

Адже дійсно гостювали вони не кілька днів, а, зазвичай, всі канікули. Але цього разу Женя просто не змогла більше стримуватися.

— Кохана, ти перебільшуєш. Адже ми чудово проводимо час разом. І до речі, мама вчора дзвонила. Я підтвердив, що все в силі і ми її чекаємо.

— А мене запитати? — Женя дивилася на чоловіка.

— А що питати? І так все ясно, — і Юрій продовжив трапезу.

— Ясно, кажеш? Добре. Але Новий рік ми з сином будемо святкувати у моїх батьків. Передумаєш, приєднуйся, — тихо сказала дружина.

Але Юрій вже не слухав її, а пішов у вітальню, зробивши телевізор голосніше і повністю віддавшись телепередачі.

Того ж вечора Євгенія вирішила порадитися зі своїм сином. Хлопчику вже десять років, і він теж має право вибирати, де зустрічати Новий рік.

— Синку, сьогодні дідусь Ваня дзвонив, запропонував нам відзначити Новий рік у них. Ти що думаєш, хочеш туди поїхати? — запитала вона.

— Мамо, а що щодо бабусі Галі і тітки Іри? — поцікавився хлопчик.

— Ми можемо залишитися тут, якщо ти хочеш. І зустрінемо новорічну ніч, як завжди, з ними.

— Ну, я більше хочу поїхати в село до дідуся. Я дуже сумую за ним, — очі хлопчика спалахнули від нетерпіння.

Петі і самому до нестями набридло няньчитися з молодшими двоюрідними братами.

Тітка Іра щоразу приїжджала з бабусею і залишала його доглядати за її близнюками. Мовляв, нехай разом граються. Тільки різниця у віці у них п’ять років.

— Мамо, насправді я все чув, — зізнався син, — Тато не поїде… Але ми можемо з тобою поїхати вдвох?

— Який ти в мене кмітливий! — вона кивнула і розсміялася, — Тридцятого ввечері ми поїдемо. Потрібно буде допомогти з підготовкою до свята.

А Юрій, перебуваючи в передчутті свята, зовсім не надав значення словам дружини. Передумає не в перший раз.

Та й до чого цей переполох. Адже родичі не приїжджають щодня. Він розслабився і тему цю більше не піднімав.

Двадцять дев’ятого грудня Юра прийшов з роботи трохи раніше, ніж зазвичай, і застав дружину, яка красувалася перед дзеркалом у новенькій шикарній сукні.

— А чого ви такі задоволені?

— Ми збираємося до дідуся Вані і бабусі Свєти. Ти поїдеш з нами? — Петька відірвався від ноутбука і повис у батька на шиї.

Юрій покрутив сина по кімнаті і опустив назад на підлогу.

— Женя, що це таке? До нас приїжджають гості, і це не обговорюється, — Юрій кинув на дружину докірливий погляд, — Звідки ці вигадки, і чому ти втягуєш сюди сина?

— Тобто ти залишаєшся тут? — обережно уточнила Женя.

— Звичайно. Я думав, ми ще минулого разу все вияснили, — чоловік навіть нахмурився.

Не бажаючи продовжувати розмову, він попрямував до ванної. Якби він не поспішав, він би обов’язково помітив хитру посмішку на обличчі своєї дружини.

Вечір тридцятого грудня. Юрій поспішає додому, адже перед Новим роком потрібно ще закупити продукти.

— Женя, давай підемо в магазин після вечері. Я раніше відпросився, щоб встигнути, — він відчинив двері і голосно закричав.

Але крім тиші відповіді він не отримав. Чоловік швидко набрав номер дружини і почав кричати в трубку.

— Де ви, чорт забирай, поділися? Я прийшов додому, а тут нікого! Як виїхали? А як же гості? — такого від дружини він явно не очікував.

— Так, чоловіче, я теж думала, що ми зрозуміли одне одного. Але в цей Новий рік шукайте собі іншу прислугу.

Я збираюся відпочити, як всі нормальні люди на зимові свята, а не стояти весь час за кухонним столом, — Женя кинула трубку і навіть вимкнула телефон.

Юра швидко набрав номер матері, його голос звучав схвильовано:

— Мамо! Завтра приїжджайте раніше. Потрібно буде приготувати і накрити святковий стіл. Скажи, що потрібно купити.

На іншому кінці дроту настала довга пауза.

— Юрочко, любий, про що ти говориш? — здивовано запитала Галина Андріївна. — А як же Женя?

— Вона поїхала до батьків. Доведеться якось справлятися самим, — розгублено зізнався син.

— Як це вона поїхала? — обурилася мати, — Взагалі-то ми планували приїхати і, як завжди, відпочити, а не скакати навколо плити і столу. Ми і так кожен день вдома цим займаємося.

— Але Женя ж скаче кожен рік, — Юрій відчув образу за дружину.

— Вона невістка, це її прямий обов’язок! — відповіла Галина Андріївна.

На спробу Юрія замовити готову їжу з ресторану, він отримав тверду відмову матері.

— Та вже, не очікувала я від тебе такого, сину, — і мати кинула слухавку.

Але ледь вона це зробила, як телефон уже задзвонив знову. Цього разу дзвонила сестра Юрія.

— Що це за справи? Хлопці вже чекають на веселощі, а тут такий облом.

— Приїжджайте, відзначимо якось самі, — чоловіка вже почала дратувати ситуація з його ж рідними.

— Ну звичайно. Біля плити я і вдома постояти можу. Ми тоді краще до мами, — в трубці почулися короткі гудки і розмова обірвалася.

Тепер до Юри нарешті дійшло, на що скаржилася Женя весь цей час і як нелегко їй доводилося.

Він відчув провину за те, що не помічав цього раніше. А наступного ранку чоловік приїхав до будинку батьків дружини.

Крім батьків, там була ще сестра Жені з чоловіком і дітьми. Жінки чаклували на кухні всі разом і про щось дружно хихикали.

Чоловіки допомагали прикрашати будинок гірляндами і ялинку на вулиці. Діти разом гралися.

Тільки зараз чоловік зрозумів, якою може бути зустріч Нового року: веселою, дружною і теплою.

Перед самим зворотнім відліком Юра тихо нахилився до вуха Жені і прошепотів:

— Дякую тобі, що витягла нас. Я тобі дуже вдячний за цей Новий рік.

Дружина лише посміхнулася і кивнула у відповідь.

На зворотному шляху у Юри задзвонив телефон. Це була Галина Андріївна.

— Синку, ви коли повернетеся? — співчутливим і ніжним голосом заговорила мати.

— Щось сталося? — здивовано запитав Юрій.

— Та ні, просто ми вирішили все-таки відвідати вас, адже ще цілих п’ять вихідних залишилося.

— Боюся, що не вийде, мамо. Ми вирішили поїхати на базу відпочинку тут, поруч із батьками Жені.

Покатаємося на лижах, надихаємося свіжим повітрям. Хочу, щоб дружина трохи відпочила від побутових справ і розвіялася, — діловито відповів Юра.

— Ох ти пані яка, втомилася вона. Тобі самому не соромно рідній матері відмовляти?

— Мамо, не перекручуй. Просто у нас свої плани, — чоловік скривився.

Його розважав такий відвертий шантаж, і як він раніше цього не помічав.

— Але, якщо вам так хочеться до нас, ви можете приїхати і погостювати. Запасні ключі у сусідів.

— Ой, а може, ми з вами на базу? — голос матері раптом прозвучав нудотно-солодко.

— На жаль, наш будиночок розрахований лише на трьох осіб. Не думаю, що напередодні свят там знайдуться ще місця, але ви можете зателефонувати і уточнити. Давай надішлю номер бази?

Більше Юрій нічого не встиг сказати, бо мати, не витримавши такої нахабності сина, кинула слухавку.

Таким чином, у їхній родині з’явилася нова традиція — святкувати Новий рік комфортно для всіх членів сім’ї.

You cannot copy content of this page