За вечерею Оля сказала чоловікові.
– Юрко, ти на суботу нічого не плануєш?
– Та ні, люба, нічого такого. А що, у тебе є пропозиції?
– Ну-у, загалом, мені Янка дзвонила, зустрітися хоче.
– А, тоді я з хлопцями домовлюся, підемо, в бар вип’ємо, щоб вашій дівочій компанії не заважати!
– Та ні, тут такі справи… Вона ніби як вийшла заміж у своїх походах-подорожах, і хоче з ним прийти, ну, з чоловіком…
– Тааак… Тобто, моя присутність обов’язкова?
– Ну, милий мій, ти ж у мене розумничок! Я ж не можу з Янкою усамітнитися, а його, цього, залишити одного. А так ви з ним після спільного столу у вітальні посидите, за скляночкою, а ми на кухні поговоримо з подругою!
– Гаразд, що вже з вами поробити, відволічу, дам вам можливість поспілкуватися!
– Дякую, рідний, я тебе дуже люблю!
– Я тебе теж. Давай, дзвони, домовляйся. Слухай, може, гуску з яблуками зробимо заради такої зустрічі?
– М-м-м, чудова ідея! Значить, вирішено?
– Вирішено і підписано!
Наступного вечора Оля зустріла чоловіка з якимось дивним виразом обличчя.
– Ти якась дивна, щось сталося? – запитав Юра. – Подзвонила, домовилася про суботу? А то Ігор наших збирає, питав, як я.
– Так, подзвонила, – дещо роздратовано відповіла дружина, – з’ясувала все. Вони не прийдуть до нас зі своїм Льошенькою, не являть божу милість!
І гуска скасовується, так само як і ковбасна нарізка та фаршировані яйця! Наша Яночка тепер завзята веганка, разом із чоловіком!
– Твоя подруга стала вегетаріанкою? Ось вже й не подумав би!
– Не вегетаріанкою, а веганкою!
– А яка різниця, вибач, не розумію…
– Ходімо вечеряти, я тобі все поясню. Те, що сама зрозуміла.
Як з’ясувалося, Оля зателефонувала Яні, щоб узгодити точний час і меню, похвалилася, що у них буде гуска з яблуками.
На це подруга відреагувала своєрідно – роздратовано пирхнула і сказала, що краще тоді їм зустрітися в спеціальному ресторані.
Там можна посидіти в спокійній обстановці, поговорити, а головне, отримати здорову і безпечну їжу, що відповідає їхньому з Льошею нинішньому статусу.
– “Ти все одно не зможеш приготувати все, як потрібно, та й не встигнеш навчитися, тільки продукти зіпсуєш.
Я тобі потім скину всі матеріали, будеш навчатися, а поки давай зустрінемося не заради їжі, а заради спілкування!”
Загалом, я попередньо погодилася, вибач, подруга все-таки. У них там досить складна градація, різні течії і вчення, я порилася в інтернеті, але не в усьому розібралася.
Двома словами, вегетаріанці – це досить тихі люди, які не їдять м’яса. Ну, найпрогресивніші також відмовляються від риби і молока.
Тобто, грубо кажучи, просто дотримуються певної дієти. А веганство – це не тільки дієта, це ціла ідеологія.
Там пишуть, що вони не просто обмежують їжу, а борються за здоровий спосіб життя і права тварин.
Мені незабаром набридло це читати. Якщо хочеш, сам подивися. Коротше, я пропоную зустрітися, поспілкуватися, а потім вже робити висновки, добре?
– Добре-то воно добре, – задумливо простягнув Юра, – тільки, знаєш, я б дуже не хотів вплутуватися в якісь дискусії з приводу веганства, здорового харчування і прав тварин.
У мене проблем і суперечок на роботі вистачає. Найкраще, якщо твої друзі дотримуватимуться загальноприйнятих табу на 4 теми: політика, релігія, фінанси, здоров’я.
Ми з тобою ці питання обговорювати не любимо, тому хотілося б, щоб і вони їх не піднімали.
– Добре, рідний, я поговорю з Янкою, взагалі-то тільки вона моя подруга, а своєму Льоші нехай все озвучить сама!
Ближче до суботи зміцніла підозра, що тихого, нейтрального вечора не вийде.
Під час телефонної розмови Яна абсолютно не чула Олю, або відповідала щось на кшталт «Так-так, звичайно», а потім продовжувала гнути свою лінію.
Зрештою, Оля просто гримнула на неї і змусила вислухати побажання щодо теми розмов.
Та хмикнула, якось огидно скривилася (це було добре видно на екрані) і пробурмотіла: «Ой, я тебе благаю, яка політика, яка релігія, ти про що, подруго?»
Нарешті в суботу зустрілися. Спочатку все було досить невинно, і навіть десь мило.
Чоловік Янки виявився на вигляд цілком нормальним, усміхненим високим блондином. Вони познайомилися, почали вивчати меню, не знаючи, що замовити.
Юру абсолютно не надихали всі ці фруктово-овочеві суміші, горіхові та злакові десерти. На щастя, заклад виявився не суворо веганським, а просто вегетаріанським.
І якщо м’яса отримати тут було неможливо, то все ж Юра зміг замовити собі якусь страву з сиром, пінне з вареними креветками і сирні котлети.
Льоша з Яною несхвально поглянули на його страви, але поки що промовчали. Юра розраховував, що чоловік підтримає його компанію хоча б з пінним, але виявилося, що вони взагалі не вживають такі напої.
Крім усього, під забороною був мед, одяг з натуральної вовни та шкіри, і багато іншого. Але якщо вибір їжі врешті-реши був особистою справою кожного, то спілкування за столом не склалося з самого початку.
Яна наполегливо зводила всі розмови до правильності її з чоловіком вибору і згубності шляху, яким слідують їхні друзі.
Оля із солідарності замовила собі такі ж веганські страви, тому в основному вогонь критики припав на її чоловіка, який все більше хмурнів.
Всі спроби перевести розмову на спільних знайомих, футбол, навіть банальну погоду впиралися в одну і ту ж тему:
“Як добре і правильно бути веганом, а також, як погано і неправильно губити і їсти бідних тварин і труїти свій організм”.
Зрештою, коли Яна на повному серйозі почала домовлятися з Олею про навчання тієї приготуванню правильної їжі, і вимагати від неї, а особливо від Юри, негайного вступу в їхнє товариство і змін у своєму світогляді, Юра встав з-за столу.
Він буркнув: «Я освіжитися, ненадовго!», і попрямував у бік туалетних кімнат.
Незабаром він повернувся, сів за стіл, а через десять хвилин пролунав дзвінок на його телефон.
Він натиснув прийом, поговорив кілька хвилин, причому всі чули, що на іншому кінці теж говорять, це був реальний дзвінок.
– Вибачте, друзі, сусіди дзвонили, нас начебто затопили зверху, треба терміново їхати розбиратися! Усього вам найкращого, дякую за чудовий вечір, потім зателефонуємо, якщо що!
Олечка, сонечко, поїхали швиденько, машину вести тобі доведеться, я трохи випив! Усе, бувайте!
Він покликав офіціанта, попросив визначити їхню частку, розрахувався, покрутивши головою, сховав чек у портмоне.
Коли вони від’їхали від ресторану, Оля напівпитально промовила.
– Це Олег дзвонив?
– Ну так, я йому надіслав виклик, він мені передзвонив через десять хвилин, все, як зазвичай в таких випадках.
– Чесно кажучи, якби ти цього не зробив, через три хвилини я сама б Олегу зателефонувала.
– Що, подружка тебе дістала?
– Ще й як! Вони на повному серйозі вирішили нас перевиховати, зробити своїми “учнями”. І це тільки початок, вони хочуть взагалі перейти на сироїдіння, крайній ступінь веганізму, так би мовити!
– Це що, значить, харчуватися тільки сирими овочами?
– Типу того. Варити начебто можна, але не вище 48 градусів…
– Знаєш, люба, я людина спокійна, до всяких таких штук ставлюся з розумінням, як то кажуть – толерантно. Але за однієї умови…
– …не нав’язувати своє бачення іншим! – підхопила, посміхаючись Оля.
– Правильно кажеш. Я не збираюся вступати в секту свідків веганізму, але залишаю це право твоїм друзям. Якщо вони захочуть харчуватися таким чином – це їхня справа.
А коли прийдуть до нас в гості, можеш приготувати для них якийсь салатик, або овочеве рагу. Але я буду їсти м’ясо, як звик.
І до речі, веганське харчування – це зовсім недешево. Коли приїдемо додому, я покажу тобі чек з ресторану, ти очманієш!
– А чого не зараз?
– Не можна! Перехопить подих, керування втратиш! – напівжартома-напівсерйозно відповів Юра, і раптом голосно пирхнув.
– Ти чого? – поглянула на нього дружина.
– Та я уявив собі фізіономію нашого, так би мовити, нащадка. Як він приходить ввечері додому: «Мамо, що поїсти?». А ти йому така: «Ось, капусточка, морквинка, котлетки з буряка на пару, їж, синку!»
– Так, картина яскрава, – посміхнулася Оля, – але при всій користі м’яса, про овочі забувати теж не потрібно, їх не можна ігнорувати!
– І не треба ігнорувати, – посміхнувся Юра, – наприклад, тушкована капуста із сосисками, та під келих темного, дуже навіть душевно!
– Гаразд, розберемося, головне – не впадати у фанатизм. Все добре, коли в міру.
– Істину говориш, моя дівчинка!
І подружжя весело засміялося.
