Життєві історії

— Тату, ми ремонт давно хотіли зробити. А після того, як нас сусіди зверху залили, чекати далі нічого, сам розумієш. Ну не жити ж нам у квартирі з

Свекруха піднесла нам на весілля шикарний подарунок молодим – квартиру! Ні, вона її не купила, не мала стільки грошей. Ця квартира залишилася їй від матері, а сама вона

Мишко ріс із мамою. Вона йому розповідала про те, що його татко віддав Богу душу, виконуючи небезпечне завдання рятувальника. І років до п’яти він їй вірив, уявляючи, що

– Мамо, ну що тобі варто? Візьми Євочку з собою. Їй так хочеться… Вона тільки про це й говорить. Каже, що бабулечка її любить і обов’язково візьме на

Маргарита останнім часом дуже вимоталася на роботі, а ще й в особистому житті все пішло шкереберть: вона розійшлася з Борисом. Майже наречені, вони ось-ось готові були створити сім’ю,

Теплий літній вечір тихенько спускався на село. У хаті пахло свіжою випічкою та чаєм, запареним із м’ятою та смородиновим листом. Ніна Петрівна поправила на столі скатертину, розклала пиріжки

— Люба моя! Глянь, що мені вдалося знайти! — радісно промовив Андрій, ледь заходячи до квартири й присідаючи на кожному кроці від тяжкості ноші, яку він ніс у

— Віддай! Злодійка! — Я тобі зараз покажу злодійку! Увечері сестри, дванадцятирічна Оленка та дев’ятирічна Катруся, за усталеною звичкою знову посварилися вщент. Їхня бабуся, Інеса Василівна, почувши гнівні

— Ну що, Свєтка вже подарунок приготувала? Чи ти не в курсі? — у голосі Людмили чулася зміїна злість, аж труїло. Марина важко зітхнула й, не піднімаючи очей

Соня ще не повернулася додому остаточно, бо квартиру з нареченим вони оплатили на пів року вперед, він вже з’їхав, половину грошей за три місяці, що лишилися, дівчина йому