Життєві історії
— Я взагалі не планую грандіозне свято на честь ювілею, тому запрошую мінімальну кількість гостей, — розповідала Ніна синові та невістці за вечерею. — Це скільки? — вирішив
Ми з Ігорем завжди знали: дід – міцний горішок. У свої дев’яносто п’ять він, як юнак, пручався віку – у ліс по гриби ходив, а траву на ділянці
– Донечко, ну коли ви вже до нас приїдете з Марійкою? Ми з дідом так сумуємо за онукою, так рідко бачимося. Сидите там у місті, а в нас
— Ти тільки уяви вона воду, в якій яйця варилися, в раковину вилила!? — майже пошепки сказала мати Андрія, повернувшись до сусідки. — Що? — сусідка кинула недобрий
— Вікторіє, знову в тебе на підвіконні пил лежить у три шари! — Наталя Олексіївна зморщила свій носик і ткнула пальцем у бік вікна. — Витри негайно, у
— Відчепіться від мене! Відчепіться всі! Нічого не хочу і нічого мені від вас не треба! Я сама все вирішу! — кричала їй в обличчя донька, ковтаючи злі
— Ох, мій зятю, і щo ж мені з тебе взяти? — Пізно, Томо, брати. Треба було питати, коли Наталю сватати приходив… — Та жартую я, приказку чи
Перевертаючись в ліжку з боку на бік, Валентина важко зітхала в темряві, аж доки її чоловік, Віктор, не попросив: — Та спи вже, Валюхо, мені зранку рано вставати,
— А я тобі кажу, що ніхто… ніхто б не зрадів, — схлипувала мати, утираючи непрохані гіркі сльози. — Кому сподобається, що син знайшов собі стару? — Мамо…
Віра ходила з кута в кут по квартирі, немов загублена душа. Ніяк не могла осягнути, як сталося те, що сталося. Хіба ж можна повірити, що чоловік, з яким