Головна

Життєві історії

— Брате, то ти гроші даси? — повторив Сашко. — Розписку напишеш? — повторив своє питання Діма. — Ти що, брате, яка розписка? — Саша був шокований, а його дружина на тлі цього злобно бурчала. — Ти що, думаєш, що я не віддам? Ми ж рідні! Як я можу не віддати? — Добре, тоді давай підійдемо з іншого боку, — запропонував Дмитро. — Скільки тобі треба?
Життєві історії 0
– Де це бачено, щоб з рідних розписки брали? – Дядьку, йому не тисячу треба, а двісті тисяч. А я просто так такі гроші подарувати, якщо з ним
— Що ти там розглядаєш? Що ти там вичитуєш? — Єва важко опустилася поруч із Сєвою на диван. — Роботу шукай! Перебирати немає часу! У нас дитина з’явиться через два місяці! — Та тут пропонують копійки якісь, — Всеволод тицяв пальцем у телефон, — а обов’язків ціла купа! Та ще й навички потрібні в усьому відразу! — Ааа, так, — Єва відкинулася на спинку, — ми ж тільки базікати вміємо! Та й то не по справі! Бізнес профукав! Квартиру продав! А те, як сім’ю утримувати треба, так і не дізнався!
Життєві історії 0
Люба зціпила зуби, щоб промовчати і не втратити обличчя, а з душі рвалося таке! Якщо вирветься, репутації кінець! — Поїхали, Сєвочка! — Єва потягнула чоловіка за рукав, —
Марина рвонула в бік дружини брата. Ну треба ж, яка нахабність! Посеред білого дня, у дворі їхнього будинку, в якому Галя і Гриша навіть деякий час жили після весілля, вона цілувалася з іншим. Підбігши до дружини брата, Марина схопила Галю за руку і різко рвонула, повернувши обличчям до себе.
Життєві історії 0
«Та я про твою дружину таке дізналася!» — хотілося викрикнути Марині, але замість цього вона слабо посміхнулася і кивнула…   Марина вихором вбігла в будинок. Пролетіла через вітальню
І ось до матері і сестри Дмитра дійшла інформація, що Ольга шукає няню. Незабаром Ірина Борисівна і Ніна вже сиділи на кухні у Дмитра і Олі. — Мамо, ви з Ніною чомусь не попередили, що прийдете в гості. Щось сталося? — поцікавився у своїх родичок Дмитро. — Мені що, щоб до сина і онука прийти, потрібно дозволу питати? Мати з сестрою завадили? Нам піти? — розсердилася Ірина Борисівна.
Життєві історії 0
— Загалом, слухай! Твоя Ольга обійдеться без няні, не розірветься! А ти замість зарплати няні будеш поки кредит за Ігоря платити. До них вже колектори приходили! — вказала
Карина збиралася з думками, але з роздумів її вирвав голос Гриші. — Скільки тобі потрібно, Поліно? «Хто така Поліна?» — подумала Карина. Сучасні телефони мають дуже хороші динаміки, тому Карина обережно підійшла до кімнати і прислухалася…
Життєві історії 0
Карина відчинила двері квартири і завмерла… У неї сьогодні був короткий день, тому вона повернулася раніше. Гриша ж по п’ятницях зазвичай затримувався. У квартирі мало бути тихо, але
— Ох, Коля… — голосила Марія Вікторівна, сидячи на кухні їхньої орендованої квартири з чашкою чаю в руках. — Що ж ти тоді зі Світкою розійшовся? Нормальна дівчина була, напевно б уже пару дітей тобі подарувала, я б уже онуків виховувала, було б куди себе подіти, а то сиджу вдома, нудьгую. Ну чого у вас не виходить? У тебе ж проблема, Марин? Може, зрив коли зробила?
Життєві історії 0
— Ти в своєму розумі взагалі?! Що ти влаштувала? Ти адекватна чи як?! — кричав чоловік на Марину. — Чи ти забула, що у мами серце хворе? А
Володимир перегортав аркуші, то вдивляючись, то просто перегортаючи. — Докторе, а що це тут? — і він вказав на аркуш десь посередині стопки. — Нездатність мати дітей, — відповів Аркадій Юхимович. — Пояснювати треба? — Ні, з цим зрозуміло! — посміхнувся Володимир. — Це добре, що я встиг обзавестись дітьми! — Вибачте, що? — Аркадій Юхимович глянув поверх окулярів.
Життєві історії 0
— Олено, подивися мені в очі, — попросив Володя. — Що таке? Пилинка? Вія? — злякалася Олена. — Ні. Просто подивися мені в очі! — більш наполегливо попросив
— Третя вже за рахунком, — простягнула Ніна, недобро посміхаючись, — братику, цього разу точно справа дійде до весілля? Або, як завжди, розбіжишся і з цією нареченою? Ані стало неприємно. По-перше, вона не знала, що у Матвія до неї вже були спроби побудувати серйозні стосунки з двома жінками і справа доходила до весілля. Чомусь ця новина дівчину засмутила. По-друге, Ніна демонструвала відверту ворожість, і Аня не розуміла причину такої поведінки.
Життєві історії 0
— Аню, ти де? — пролунав у слухавці незадоволений голос золовки, — ми приїхали! Чому ти нас не зустрічаєш? Матвій сказав, що ти на вокзал за нами приїдеш!
Зовсім не знаючи невістку, свекор почав чіплятися до неї з приводу і без: то зачіска не та, то спідниця коротка. То суп порожній, то перли дрібні – адже привід завжди можна знайти. Якби це робила свекруха, це було б хоча б зрозуміло: ревнує сина до невістки. Але мама чоловіка виявилася цілком адекватною і розсудливою тіткою, яка разом з усіма дивувалася поведінці Петра…
Життєві історії 0
— Чому ти дівчину гнобиш? – по-селянськи запитала свого чоловіка Ольга Юхимівна після того, як син пішов з невісткою. — Хіба так можна? Я — свекруха, і навіть
— А може вона так і мерзне на ганку спортивного комплексу? Матуся ж її кинула, бо донечка не посіла перше місце! — Я викличу поліцію! — пригрозила Катерина. — Викликай! — кивнув Геннадій. — А я їм розповім, як я рятував бідну, замерзлу, скривджену дитину, яку рідна мати покинула…
Життєві історії 0
— Вероніка, не крутись! — смикнула дочку Катерина. — Мамо, я замерзаю, — скаржилася Вероніка, — треба в роздягальню хоча б за кофтою збігати. — Спокійно стій! Зараз

You cannot copy content of this page