Головна

Життєві історії

— Так! Так, у мене є інша! Задоволена? Як я вже втомився від твого нескінченного ниття: «ой, Глібе, щось у мене живіт тягне», «ой, Глібе, поперек болить». Розвалюха якась! Ти ще навіть не виносила, а вже мені весь мозок виїла. А що буде після пологів? На частини розсиплешся? Навіщо ти мені потрібна така… Хвора? Марина ошелешено спостерігала за чоловіком. Вона навіть не знала, що сказати йому у відповідь. Гліб йшов. Тоді Марина не витримала і запитала: — А як же дитина? Як вона без батька?
Життєві історії 0
— Ти ще пошкодуєш, — Марина в трубці почула голос свого, поки що законного, чоловіка, — що, думаєш, в лікарні від правосуддя сховаєшся? Ага, як би не так!
— Бугай Валентина Василівна? — запитала молода жінка, коли Валентина Василівна відчинила двері. — Так, це я. — Вам поштовий переказ, — сказала жінка, — п’ять тисяч триста, — дістала гаманець і відрахувала купюри. — А це від кого? — запитала Валентина Василівна. Питання збентежило жінку: – Відправника не вказано, – відповіла та, розвернулася і пішла вниз по сходах. – Дивно, – промовила Валентина Василівна, стискаючи в руці купку купюр, найбільша з яких була тисяча гривень. А через тиждень знову подзвонили у двері.
Життєві історії 0
— Мамо, навіщо тобі три кімнати? — вигукнула Лариса. — Ти зі своєї спальні тільки до кухні ходиш. А дві інші стоять зачинені! Там пил уже товщиною з
— Гарний будинок, — просторий, — хвалила мати, оглядаючись у передпокої. Далі Віка її не пустила. Їй, як вона пам’ятає, під час рідкісних візитів у гості не пропонували чашки чаю, а після всієї цієї історії з бабусиною спадщиною і зовсім відмовилися спілкуватися. — Новини чула? Олежека колишня дружина обібрала, живе тепер у мене…
Життєві історії 0
— Я все сказала! — грюкнула кулаком по столу мати, коли Віка спробувала заперечити проти її ідеї. — Квартира потрібна Олегу. У нього дружина маленького чекає, дитина скоро
— Господи, може, не треба так себе виснажувати? — запитала Діна Андріївна. — Я дам грошей на платне навчання! — Мамо, — Ольга посміхнулася, — я на платне навчання і сама заробляю. У мене і прибуток є, і на розвиток вистачає. Це рішення самого Роми. Він попросив тільки репетиторів оплачувати. — Маленький чоловік росте! — бабуся заплакала. — Дурень росте! — втрутився Максим.
Життєві історії 0
Рома, не повіривши своїм очам, дістав телефон і почав знімати. Його батько сидів у машині… з якоюсь жінкою. І не просто так…   — Рома, ти щось рано,
Вона була готова терпіти все, що завгодно, але тільки не зраду. Через хвилину жінка вже влетіла в свою квартиру, забігла в кімнату… схопила «наїзницю» за волосся. Пронизливо закричала. Ще секунда. Якийсь чоловік схопив Стефанію і спробував відтягнути, але та пручалася і продовжувала кричати. Скільки часу минуло, поки до Стефи дійшло, що відбувається, вона не знала.
Життєві історії 0
— Сьогодні ввечері посидиш у батьків? — запитав чоловік між іншим, ніби нічого не сталося. — Квартиру треба звільнити. Стефа посміхнулася і кивнула. Інша жінка на її місці
Наташа остовпіла. З тексту було ясно, що ці дві людини перебувають у досить тривалих стосунках. Випадковий зв’язок вона б якось через дітей пробачила. І вона почала читати те, що було раніше. А там виявилися й цікаві фото. Ну, дуже цікаві. І жінка відчула таке ж розчарування, як свого часу наївна леді Ді: виявляється, у них вся ця нісенітниця почалася теж ще до їхнього весілля! І Антон навіть ділився з НЕЮ деякими подробицями їхнього сімейного життя.
Життєві історії 0
Чоловік, який зазвичай бере з собою телефон навіть у ванну, забув це зробити. І на нього надійшло повідомлення. Наташа остовпіла. З тексту було зрозуміло, що ці двоє людей
– Ти повинна звільнитися! – скомандував він. Аліса кинула на нього нищівний погляд. – Я не буду цього робити, – виділяючи кожне слово, промовила вона. – Я тільки почала займатися справою, яку обожнюю, і ти мені пропонуєш просто так від неї відмовитися? – А ти готова відмовитися від мене?
Життєві історії 0
– Коханий, я пройшла співбесіду! – по всій квартирі пролунав щасливий жіночий голос, – Тепер у мене буде робота! Аліса вже цілий місяць перебувала в пошуках роботи, проте
— Я з тобою живу виключно з доброти душевної, тому що ти нікому не потрібна! Незважаючи на втому, Люда знайшла б, що відповісти, але Гриша вже кілька років тиснув на неї ідеєю її марності та нікчемності. А вона не тільки прийняла це, але й сама вірила, що так і є. А рідкісні заперечення він топив новою порцією принижень.
Життєві історії 0
— Оцінила гідність нового співробітника? — з насмішкою запитав Гриша. Саме цього і чекає о восьмій годині вечора дружина, яка прийшла з роботи. — Якого співробітника? — втомлено
— У телефоні рилася? — зло поцікавився він. — Рилася! А що? — спокійно відповіла Анька. — А хто тобі дозволив? — Значить, тинятися тобі дозволено, а в телефоні поритися — непристойно? Так куди ти збирався їхати? Тільки не бреши! А збирався він їхати до своєї коханої Світланки. Їхні стосунки тривали вже більше року — поки йому вдавалося вдало шифруватися. Тільки дама серця того вечора не встигала повернутися з роботи. І він скасував замовлення. Напевно, Анька прочитала всю переписку…
Життєві історії 0
Є старий анекдот: Чоловік так натхненно брехав про те, як провів вихідний день у друга на дачі, що навіть друг, який сидів у шафі, ошалів… Щось подібне почало
— Так, Вася, життя прокотилося по тобі катком, — промовила Марина, а в голосі звучала сталь. — Ти пробач мене за те, що я тоді, — промовив він, намагаючись посміхнутися, — неправильно я вчинив, але життя мене саме покарало. — Мамо, — Люда вказала на чоловіка, — хто це? — Це твій батько, донечко, — відповіла Марина. — Принесла нелегка.
Життєві історії 0
– Дядя Гриша прожив з нами лише два роки. А про інших я й говорити не буду, про них тобі все село розповість! – Соромно таке матері говорити!

You cannot copy content of this page