— Ігорю, я хотіла тебе про дещо попросити, — якось зателефонувала Настя своєму родичу, — у тебе ж машина велика? Іномарка? ​— Ну і що? — не зрозумів Ігор, — а чому ти питаєш?​ ​— Мені сидіти в Мишковій машині незручно, ноги діти нікуди і спина затікає. Я хотіла тебе попросити, щоб ти мене двічі на тиждень возив до жіночої консультації.​
— Ігорю, нам потрібно серйозно поговорити, — Світлана Костянтинівна рано вранці дзвонила старшому синові, — розумієш, у нас в родині трапилися неприємності. Гроші терміново потрібні! Ти ж знаєш,
— А ти що, не можеш їм прямо сказати про те, що вони нас вже виснажили своїм гостюванням? Або тобі зовсім плювати на нас із сином? — Люся, мила, я спробую. Увечері Аркадій запитав у матері, чи скоро вони збираються додому. На що та лише віджартувалася: — А ти що нас женеш, чи ми набридли тобі до такої міри?
Коли галасливий натовп гостей, який перетворив життя Люсі на хаос, несподівано бере на себе роль жертви, хитрість стає її єдиним порятунком…   … — Аркадій, а ти що,
— Не працюєш, значить, — сказала вона. — Ваньці, напевно, важко одному двох вас тягнути. У місті все дороге. — Мамо, мені не важко, — сказав Іван. — Нехай Аліна спокійно довчиться. — Тим більше, нам квартиру знімати не треба, — поспішила доповнити чоловіка Аліна. — Ми живемо в моїй. Після слів про квартиру настрій Раїси Семенівни змінився.
Раїса Семенівна, огрядна дама років 50, розгулювала по квартирі, попутно розмовляючи по телефону. — Машко, та тут можна половину наших поселити, — говорила жінка. — Добре Ваня влаштувався.
— А з роботою як? — раптово вступив у розмову Олег. Микола на секунду замовк. — Та теж все добре, — продовжив Коля, — Ось, завтра знову виходжу — я ж брав відгули через іспит, щоб встигнути підготуватися і добре скласти. — А відгули так треба було брати? — Олег поклав ложку і схрестив руки, — Он люди: працюють і вчаться одночасно, і нічого — живуть! І знання, і гроші. Самостійні.
— Ох, яка ж у вас чудова квартирка! — Зінаїда Михайлівна говорила це щоразу, коли приїжджала в гості до сина Олега. Той лише ніжно і якось гордо посміхався
— Синку, так у нас немає, напевно, — відповіла Ніна Іванівна, подивившись на дочку. — Є у нас, — Наталка поплескала маму по руці, — не хвилюйся! — Ви мене, прямо, врятували! — Вітя з полегшенням зітхнув. — Ні! — твердо сказала Наталка. — Рятуватися ти сам будеш.
— Вітя, ми з мамою до тебе їдемо! — повідомила Наталка по телефону о третій годині ночі. — Не треба до мене їхати, — сонно відповів Вітя, —
— Світлано, навіщо воно тобі? Ти сама ледве зводиш кінці з кінцями, а тут ще й це годувати. Сусідка подивилася на кошеня, яке вальяжно розвалилося на ліжку, і несхвально похитала головою. — Так, розумію, але так вийшло. Можеш допомогти прилаштувати його в хороші руки? Я б залишила його, та боюся, що скоро мене може не стати, а він до мене звикне і потім буде страждати. Допоможеш?
Сусідка забрала кошеня, яке ще не розуміло, що відбувається, тому не чинило опору, а Світлані відразу стало сумно і самотньо. Їй було шкода розлучатися з Гошею, але іншого
— Сергію! Як ти можеш так! Ну добре, Світлану з дітьми виганяти. Але мене? Я  ж мати! — І що? Це дає вам право жити у нас без дозволу? — Я допомагаю! Готую, прибираю! — Ми не просили! Ми взагалі нікого не просили приїжджати! З веранди ввалилася подруга матері Ірини, тітка Люся. Напідпитку, ще й з розмазаною помадою.
— Іро! Ірино, ти де?! — Сергій увірвався в спальню, ледь не збивши з ніг племінника, який тягнув мокрий рушник через весь будинок.— Це нестерпно! Ірина сиділа на
— Може, поговоримо з Антоном утрьох? — запропонувала Христина, явно не збираючись відступати. — Я впевнена, ми знайдемо компроміс. Може, ми навіть скинемося на оренду більшої квартири, га? Лесі стало зле. Типова тактика Христини — спочатку попросити прихистити на кілька днів, а потім висунути ідею жити разом на постійній основі. Ні вже.
— Я тобі вже сказала і більше повторювати не збираюся! Твоя сестра зі своїм хлопцем у нас тиждень жити не будуть! — Леся відвернулася від чоловіка і продовжила
— Відійди, — знайшла в собі сили сказати Раїса. Олексій все ще не відійшов від подиву, тому просто обережно відступив за командою дружини. Раїса потихеньку пройшла всередину квартири, прямуючи в бік, звідки почула голос. — Ну ти чого мовчиш? — знову почула вона голос Ірини. Та була в спальні.
— Сонечко, доставка прийшла, — почула вона голос Олексія. Подзвонивши у двері квартири найкращої подруги, Раїса не очікувала побачити там свого чоловіка…   … Мама завжди говорила, що
— Мишко, а що у вас там відбувається, я не розумію? Ви що, через квартиру сваритеся з Лерою? — Ні, з чого ви взяли? У нас все добре, ми не сварилися. Лера заколисує дитину, я 2 хвилини тому вийшов зі спальні. — Мені недавно зателефонувала твоя мама, і між нами відбулася досить неприємна розмова. Ви що, збираєтеся купувати квартиру? — Так, планували брати іпотеку. Все-таки дитина у нас росте, скільки можна жити на зйомній? Та й вигідніше виходить платити банку за власне житло. А ви звідки знаєте? Лера сказала? – втомлено перепитав Михайло.
— Чому ти один повинен зі шкіри пнутися, купувати цю квартиру? Нехай її батьки вам допомагають! Мені здається, справедливо, якщо вони половину вартості дадуть. — Добре! Тоді і

You cannot copy content of this page