Наталка, знову знайшовши можливість говорити, трохи хрипло промовила: – Вадиме, що ти тут робиш? Вадим привітно посміхнувся, занадто привітно. Потім злегка нахилив голову і, дивлячись на носи своїх черевиків, відповів: – Привіт, Наталонька. Я так за вами скучив. Ось вирішив провести свято зі своєю родиною. Вадим підхопив сумку, маючи намір увійти в квартиру, але Наталя зупинила його одним рухом руки. – Вадим, я не запрошувала тебе заходити.
– Мамо, там у двері стукають! Відчиниш, а то у нас руки зайняті? – Звичайно, – посміхнувшись про себе, відповіла Наталя. Вона відчинила двері, навіть не подивившись у
— Дарчу ваш чоловік може підписати тільки з вашої згоди. Не переживайте, якщо ви йому згоди не дасте, то все майно залишиться у вас. Олена відключилася. Павло заїхав за нею веселий, у новій сорочці, Ліда теж поїхала з ними, сиділа ззаду і крутила телефон у руках, час від часу поглядаючи на Олену.
— А ти впевнений, що Олена погодиться? — Ліда дивилася на батька і сумнівалася в його словах. — Ви ж у шлюбі, все спільне. — Не переживай, вона
Тишу порушив наполегливий дзвінок у двері. Алла нахмурилася. Гостей вони не чекали. Артур, витираючи руки, пройшов у передпокій і заглянув у вічко. — Сестра, — здивувався він і відімкнув двері. На порозі стояла Елла. За її спиною маячила висока, худа постать нового залицяльника Юрія. Елла, не чекаючи запрошення, буквально влетіла в квартиру і залишила за собою шлейф важкого парфуму.
Алла поставила на кухонний стіл тарілку з ще теплими сирниками. Артур потягнувся до неї, але отримав легкий ляпас по руці. — Спочатку помий руки, а краще прийми душ.
— Сергію, а де гроші? — нахмурилася Євгенія, відкривши шафку. — Я кілька днів тому відклала готівку, щоб з твоєю мамою сходити на ринок. Там просто картки не приймають, а переказом не завжди виходить… Високий, темноволосий хлопець зайшов до кімнати з великою чашкою чаю в руках і байдуже знизав плечима. — А багато там було?
— Сергію, а де гроші? — нахмурилася Євгенія, відкривши шафку. — Я кілька днів тому відклала готівку, щоб з твоєю мамою сходити на ринок. Там просто картки не
Марині раптом відчайдушно захотілося кинути в неї наповнену салатом тарілку. Їй-богу, заслужила. — Мамо, будь ласка, — зітхнув Андрій, старанно намазуючи домашній паштет на хліб. — Мені не особливо цікава кар’єра Олени. Він уникав дивитися на миловидну дівчину навпроти. Оленка заправила за вухо пасмо волосся, почервоніла, щось невиразно пробурмотіла. — Що «мама»?
— Познайомся, синку, це Оленка! — гордо представила свекруха дівчину прямо за сімейним обідом, не звертаючи уваги на невістку…   …За вікном уже темніло. Галина Петрівна поставила на
– У мене тут трохи вільних грошей назбиралось. Порахував, якраз на двотижневу путівку в Тайланді вистачить. Ти ж зможеш взяти відпустку з наступного тижня? – А сина куди? Чи з собою його візьмемо? – злегка здивувалася дружина. Пропозиція чоловіка по-справжньому порадувала Дашу. Давно вони не відпочивали удвох. Але ось…
До аеропорту чоловік привіз Дашу рівно за три години до вильоту. Любив у всьому порядок, і тут теж відзначився. Стояти з нею в черзі на реєстрацію він відмовився
Олена не влаштовувала сцен і не з’ясовувала стосунки. Навіщо? Після новин від лікаря всі ці дрібниці втратили значення.  Але одного разу, прокинувшись серед ночі, вона почула, як Павло тихо розмовляє на балконі. — Так, скоро все закінчиться, — говорив він комусь… 
Олена не поспішаючи витерла запітніле дзеркало у ванній кімнаті і завмерла, пильно розглядаючи своє відображення. Її колись м’які риси обличчя тепер здавалися різкими, щоки помітно впали, а очі
— Ви з глузду з’їхали? — запитав Микита тихо, але з люттю, від якої родичка мимоволі відступила. — Ви розумієте, що це вандалізм? Ми можемо викликати на вас поліцію. — Викликай, — махнула рукою теща. — Поясниш дільничному, як ти на тещу голос підвищуєш і грошей за фарбу не віддаєш. Дуже цікаво буде подивитися.
— Валентино Петрівно, що ви робите? — голосно запитав Микита, зачинивши дверцята машини. Він стояв, не в силах зрушити з місця, вчепившись пальцями в ключі від дачі. Дружина
— Ти навіть покращала, коли повернулася в офіс, — з посмішкою вимовив чоловік, — дивись, я буду ревнувати. І якщо раніше ця фраза здалася б Маші навіть приємною, то тепер слова чоловіка тільки розлютили її. 
Маша гойдала тримісячного Назарчика на руках, тихо наспівуючи йому колискову. Молодій матері подобалося сидіти в декреті. Вона встигала робити все по дому і, можна сказати, насолоджувалася своїм материнством.
Увечері в четвер Сергій прийшов додому з винуватим обличчям. Галина відразу зрозуміла — сталося щось серйозне. — Мені мама дзвонила, — почав він здалеку. — У неї проблеми зі здоров’ям. Серйозні.  — Які ще проблеми?
— Сергію, де гроші на комунальні? До відключення світла залишилося три дні! Галина стояла на кухні, стискаючи в руках пом’яті купюри — всього чотириста гривень. У кутку на

You cannot copy content of this page