— Чому на моєму балансі досі порожньо?! — обурилася Лідія Павлівна, увірвавшись до спальні.  Її син, Сергій, не помітив появи матері, бо сидів у навушниках, а ось Іра здригнулася і впустила вазу, під якою протирала пил.  — Ірина! Де гроші?
— Чому на моєму балансі досі порожньо?! — обурилася Лідія Павлівна, увірвавшись до спальні. Її син, Сергій, не помітив появи матері, бо сидів у навушниках, а ось Іра
На ватяних ногах вона пішла в бік дому. Святковий настрій миттю зник. Саша дістала телефон, набрала номер матері і розповіла їй про загадкову зустріч. — Сашуля, ти що, як маленька, — бурчала на неї мати. — Вчора на світ народилася? Не знаєш, як вони людей дурять? Ти гроші і свої прикраси перевір!
— Чоловік давно тебе не кохає, в нього інша на серці, — ворожка в строкатій хустці пильно дивилася на Сашу чорними, як ніч, очима. — Пів року вже!
— У тебе на ділянці нічого не росте, люба, тому що до тебе покійник в гості ходить. Не бачиш його?  А ти придивися, донечко, уважніше, — сказала незнайома старенька, дивлячись на Елеонору своїми вицвілими, але пронизливими очима.  В її голосі звучала не тільки погроза, але й дивна жалість…
— У тебе на ділянці нічого не росте, люба, тому що до тебе покійник в гості ходить. Не бачиш його? А ти придивися, донечко, уважніше, — сказала незнайома
«Цікаво, а які ключі вона зібралася у нас забрати?» — нарізаючи курку шматками, подумала Віра. Вона звично зайнялася приготуванням нехитрої вечері, а сама ніяк не могла збагнути, що відбувається.
— Я за ключами, — на порозі стояла свекруха. — Лідія Григорівна? — здивувалася Віра. — За якими, дозвольте дізнатися? Ви що, Дмитру віддавали ключі від вашої квартири?
Тут з кімнати вийшов Ілля. — І що, тепер моє навчання, квартира, яку ви хотіли мені купити, накриється мідним тазом? У вас же інша дитина з’явиться, не до мене буде. — Ілля, що ти кажеш? Звичайно ж, все в силі, ми заздалегідь відклали гроші і на навчання, і на квартиру, не переживай.
Оксана вийшла з жіночої консультації на ватних ногах. Вона все ж при надії, 8 тижнів. Такого вона точно не очікувала почути від лікаря. Проблеми з організмом вона списувала
— Що?! — скрикнула Людмила Петрівна. — Ти смієш ставити ультиматуми?! Синку, невже ти дозволиш… — Мамо, замовкни! — несподівано гримнув Саша. Свекруха замовчала на півслові. У тиші, що настала, було чутно, як цокає годинник на стіні. Саша повільно підійшов до дружини…
Олена завмерла, стискаючи в руках валізу. Ще секунду тому вона була впевнена, що зможе піти тихо, непомітно… Наївна! В очах свекрухи виблискувала лють. Лють і… страх? — Людмила
І так мене все це замучило, що одного разу я запитала прямо: — Тату, а ти теж мамі роги наставляв? — Ти що, донько! — Він замахав на мене руками. — Що ти таке говориш?! — Адже хороший зрадник зміцнює шлюб, — єхидно відповіла я.
У моєї дочки не буде бабусі та дідуся. Після того, що зробили мої батьки, я їх до доньки не підпущу. Не уявляю, щоб я з нею вчинила так,
“Тільки прийшла, а вже показує характер”. — А чай ти будеш? Чи тільки компот і сік п’єш? Вибач, ні того, ні іншого немає, можу запропонувати тільки чай, — з сарказмом сказала Оксана, наливаючи в чашки чай. — Оксано, припини, — гримнув на неї Микита.
Оксана готувала вечерю і наспівувала. Нарешті вона порадує Микиту. Вони прожили разом десять років. Спочатку не хотіли поспішати з дитиною, їм було добре удвох. Оксані хотілося попрацювати, набратися
Сергій грюкнув кулаком по столу так, що тарілка підстрибнула. — Марино! Замовкни! Данилко злякано заплакав. Марина кинулася до сина, притиснула до себе, а сама шепотіла тремтячими губами: — Не кричи при дитині… прошу тебе… Але Сергій…
Марина вийшла заміж рано — їй було всього двадцять, коли вона познайомилася із Сергієм. Спочатку він здавався їй надійним, серйозним чоловіком: високий, плечистий, говорив впевнено, працював інженером на
Ольга вийшла з ліфта з двома пакетами і побачила біля своїх дверей незнайому жінку, приблизно шістдесяти років. Невисокого зросту, повну, у квітчастій сукні.  Поруч з нею стояв хлопець. Худий, високий, в окулярах. На підлозі стояла пухка сумка. — Добрий день. Ви до нас?
Ольга була в магазині, коли їй зателефонувала сусідка. — Олечка, привіт. Тут у вас під дверима шумить якась жінка, каже, що приїхала в гості, а ви не відчиняєте.

You cannot copy content of this page