— Невже ти так просто дозволиш мені піти, повіривши в якийсь дурний тест?! — запитувала Ольга… Максим вже більше години вислуховував на свою адресу, який він покидьок і негідник, раз не вірить власній дружині. Але йому було все одно. Чоловік чесно втомився від довгого періоду нервування і недовіри. Тому правда, яку він з’ясував, не стала настільки шокуючою. Він заздалегідь був до неї готовий. — Це наука, я в неї вірю, — втомлено зазначив Максим. — Оля, досить! Ти мене обдурила. — Я клянусь, що у мене нікого не було, крім тебе!

— Невже ти так просто дозволиш мені піти, повіривши в якийсь дурний тест?! — запитувала Ольга…

Максим вже більше години вислуховував на свою адресу, який він покидьок і негідник, раз не вірить власній дружині.

Але йому було все одно. Чоловік чесно втомився від довгого періоду нервування і недовіри.

Тому правда, яку він з’ясував, не стала настільки шокуючою. Він заздалегідь був до неї готовий.

— Це наука, я в неї вірю, — втомлено зазначив Максим. — Оля, досить! Ти мене обдурила.

— Я клянусь, що у мене нікого не було, крім тебе! — ридала Ольга. — Я точно з глузду з’їду. Як ти, взагалі, міг зробити таке за моєю спиною?

— Як бачиш, я все зробив не дарма. Адже ти сама так активно відмовлялася. Напевно, була причина…

– Тому що хотіла, щоб ти мені довіряв, – Ольга і сама розуміла, що її слова звучать непереконливо, але зробити нічого не могла. – Максим, це якась помилка, запевняю тебе.

– Хочеш, щоб я провів повторний тест? – запитав чоловік. – Це не проблема. Якщо тобі стане легше від цього.

Ольга негативно похитала головою.

— Я тебе не обманювала, чесно…

Максим втомлено закотив очі і розвів руками. Ольга теж була неабияк виснажена минулими розбірками.

— І що мені тепер робити? — тихо запитала вона.

– Шукати справжнього батька. Оля, я знаю, що дитина ні в чому не винна. Але… Ти знаєш, що я не сприймаю зраду і брехню.

І тільки не починай, що батько – не той, хто зробив, а той, хто виховав… Я ситий донесхочу цими жіночими маніпуляціями.

Якби я спочатку брав тебе заміж з дитиною, то це був би вже мій вибір. Але я не хочу, щоб з мене робили дурня!

Ольга не встигла відповісти, коли в кімнату увірвалася сестра Максима, Олена. У неї в руці був розкритий великий конверт.

— У мене є новини з лабораторії…

— Господи, Олена, тільки ти мене не добивай! — благала Ольга. — Я все розумію, але…

— Ти не розумієш, — заявила Олена. — Ти навіть не здогадуєшся…

Олена переводила загадковий погляд з Максима на Ольгу і назад. Подружжя переглянулося…

— Ну що, готові? — запитала Олена.

Після озвученої Оленою інформації Максим схопився за голову, а Ольга зомліла.

 

… Ольга завжди користувалася успіхом у чоловіків. Яскрава, весела дівчина була теплинкою будь-якої компанії.

Тому всі здивувалися, коли серед цілої низки кавалерів вона вибрала непримітного Максима.

Хлопець був далеко не красень, носив окуляри і не відрізнявся ніякими видатними якостями, крім одного…

Максим був до крайності чесним. Він боявся збрехати навіть у дрібницях.

Ольга хоч і хизувалася цілою армією шанувальників, у стосунках обпалювалася вже не раз.

Причому, найчастіше саме через брехню з боку кавалерів. До Максима у неї було три невдалих досвіди.

І в обох випадках причиною розставання стала брехня.

У першому випадку виявилося, що «єдиний і неповторний» має сім’ю, про що Ольга навіть не здогадувалася протягом двох років. Правда випливла на світ зовсім несподівано.

У другому випадку кавалер витягував з Ольги гроші, нібито, в борг, нібито на лікування хворої матері.

Пізніше з’ясувалося, що хлопець безсоромно програвав їх у віртуальному казино.

Третій просто забрав одного разу всі гроші і цінності дівчини і зник.

— Ольга, такі, як ти, рідко бувають щасливими!

«Втішила» її якось подруга Олена.

— Ти, як яскравий фантик. Мало кому спадає на думку вивчати вміст. Досить того, що красиво і блищить.

— Ти вмієш заспокоювати, — пробурмотіла Ольга, вкотре, що називається, намотуючи соплі на кулак.

— Ти знаєш, що я терпіти не можу брехню, нехай навіть солодку, — відповіла Олена. — Тобі б кадрову політику переглянути.

Подумавши, Олена додала.

— А давай, я тебе зі своїм братом познайомлю! Правда, він у мене далеко не красень. Зате надійний.

Власне, це слово першим спливло в голові Ольги, коли вона побачила Максима — надійний! Такий точно ніколи не піде наліво і не обдурить.

І якщо Ольга все для себе вирішила розумом, то Максим закохався без пам’яті. Хлопець не міг повірити, що така «зірка» подарувала йому шанс.

Стосунки у пари розвивалися досить швидко, і вже через місяць після знайомства вони одружилися.

І якщо Олена була дуже рада щастю молодих, то мати Максима, Ірина Анатоліївна, з першого ж дня запідозрила в невістці якийсь підступ.

Жінка була впевнена, що Ольга хоче просто використати її сина для якихось своїх цілей.

Незважаючи на весь свій зовнішній лиск, Ольга виявилася надзвичайно хорошою дружиною.

Вона була господарською, турботливою і нічого надприродного від чоловіка не вимагала.

Але Максим і сам був радий побалувати кохану, яку буквально носив на руках. Молодята оселилися в квартирі бабусі Ольги.

Старенька була жива, але батьки дівчини забрали її до себе, щоб дати молодому подружжю жити самостійно.

У майбутньому квартира повинна була перейти до Ольги у спадок. Все складалося просто чудово, але невгамовній Ірині Анатоліївні все одно не було спокою.

Вона помітила, що навіть на сімейних посиденьках Ольга не втрачала нагоди похизуватися і навіть пофліртувати.

За старою звичкою, згадуючи про своє зоряне минуле. Максим ставився до такої поведінки дружини абсолютно спокійно, зате свекруха лютувала від душі.

— Що за вертихвістку ти братові підсунула? — дорікала вона дочці Олені. — Де твій розум був?

— Ой, мамо, досить, — заперечувала Олена. — Ольга нормальна. Ну, так, любить покрасуватися. Подумаєш…

— Подумаємо, коли Максим рогами почне в проводах плутатися, — уїдливо зауважила свекруха. — Тільки пізно буде.

Незабаром Ольга вже була при надії. Максим був на сьомому небі від щастя.

А майбутня бабуся відразу ж почала капати синові на мізки, щоб він обов’язково зробив аналіз ДНК.

— Як би не від чужого чоловіка дитинка, — твердила Ірина Анатоліївна. — Чуже насіння годувати — сумнівне задоволення.

— Мамо, досить! — не витримував Максим. — Тобі обов’язково мені життя псувати?

— Я псую? — ображалася Ірина Анатоліївна. — Та я ж хочу її врятувати!

Але Максим нічого не хотів чути.

Народилася дочка, яку назвали Алісою.

Забираючи Ольгу з онукою з пологового будинку, Ірина Анатоліївна помітила, що дівчинка зовсім не схожа ні на батька, ні на матір.

У темноволосих Ольги і Максима дочка вийшла світленькою, як не їхня.

– Ой, мамо, вона ж тільки народилася, – відповіла Олена на сумніви матері. – Ще сто разів зміниться.

Через тиждень після народження малятка Ольга поверталася додому з магазину, куди вискочила, поки дочка спала.

Раптово дорогу молодій матері перегородив Микита. Саме так звали її колишнього коханця, який виявився одруженим.

— Привіт, солоденька! — ніжно промурмотів Микита. — Ось я тебе і знайшов.

— Довго шукав? — глузливо запитала Ольга.

— Все життя…

Микита спробував обійняти дівчину.

— Оль…

— Не чіпай мене! — Ольга різко відсунулася. — Тебе вдома хіба не чекають?

— Вже не чекають, — повідомив Микита. — Я розлучився.

— Ну, що я можу сказати. Вітаю.

— Оль, я весь час думаю про тебе… Може, спробуємо знову?

Ольга засміялася.

— Запізнився. Я вийшла заміж, Микито. І дуже щаслива зі своїм чоловіком.

Микита ще намагався в чомусь переконати Ольгу, вона його відшивала і не знала, що за їхніми розбірками з боку спостерігає Ірина Анатоліївна.

Жінка зробила кілька знімків на телефон і задоволено посміхнулася. Микита був русявим чоловіком…

Ірина Анатоліївна поспішила до сина на роботу, показала йому знімки і знову висловила всі свої сумніви.

Вдома Максим обережно завів з Ольгою розмову про аналіз ДНК, але молода мати сприйняла цю тему з обуренням.

Всі спроби Максима її відновити закінчувалися нічим. Але за цей час Ірина Анатоліївна встигла налаштувати проти Ольги і Олену.

Аргументи матері здавалися настільки переконливими, що Олена і сама почала сумніватися, що подруга була вірна її братові.

І тоді мати і дочка переконали Максима зробити аналіз ДНК нічого не кажучи Ользі.

Вперше в житті Максиму довелося брехати. Але головним шоком для Максима стало те, що, згідно з аналізом, він не був батьком Аліси…

* * *

Переляканий Максим обережно плескав по щоках Ольгу, яка знепритомніла. Олена вбігла в кімнату зі склянкою води.

Якось, спільними зусиллями, вони привели молоду матір до тями.

— Але як це можливо? — в шоці запитував Максим сестру.

— Всі питання потрібно задавати пологовому будинку.

Коли Ольга остаточно оговталася, вони втрьох вирушили за поясненнями до керівництва пологового будинку.

Головний лікар спочатку всіляко намагався заперечувати, що могла статися подібна помилка.

Навіть коли йому були пред’явлені результати обох тестів ДНК, за якими ні Максим, ні Ольга не були біологічними батьками Аліси!

І лише після того, як Олена пригрозила лікарю судом і купою різних неприємностей, той неохоче почав розгляд справи.

З’ясувалося, що медсестра, яка чергувала тієї ночі в пологовому відділенні, не спала перед цим три доби.

Жінка була дуже розгублена і не виключала, що могла переплутати бирки у новонароджених.

Була піднята вся база даних, хто тієї ночі також народив дівчинку.

На щастя, таких родин виявилося тільки четверо, разом з їхньою щасливищею. У терміновому порядку всі були повідомлені про можливу помилку.

Місцева лабораторія ще не знала такого ажіотажу, як в той день, коли відразу чотири подружні пари намагалися розібратися, де, чия дитина.

У підсумку, все стало на свої місця. Максим і Ольга обіймали темноволосу дівчинку, яку попередні батьки вже встигли охрестити… Іриною.

Скандал навколо помилки пологового будинку вдалося зам’яти — далі стін медичного закладу він не вийшов і на сторінки преси не потрапив.

Зате в ході спільних розглядів батьки переплутаних дівчаток здружилися між собою, утворивши досить дружну компанію.

— Як тобі в голову прийшло ще й мене на предмет материнства перевіряти? — запитала Ольга подругу.

— Сама не знаю, — відповіла Олена. — Інтуїція, напевно. Мені дуже хотілося, щоб мати помилилася. А тут, взагалі, он, як вийшло.

Ольга не знала, дякувати свекрусі чи засуджувати її вчинки.

З одного боку, вона ледь не зруйнувала її шлюб з Максимом.

Але з іншого, завдяки її невгамовній ініціативі вдалося запобігти можливій трагедії в майбутньому.

Після цієї історії Ірина Анатоліївна помітно притихла.

Жінка теж відчувала суперечливі почуття. Згодом старі образи вляглися і забулися.

Через два роки Ольга знову була при надії. Але тепер вони з Максимом відразу домовилися зробити аналіз ДНК на них обох відразу після народження малюка. Від гріха подалі…

You cannot copy content of this page