Життєві історії 0
– Здрастуйте і вам, дорогі гості! – понуро відповіла Ольга, виходячи з машини. – А що ж ви без попередження? Я взагалі мовчу про запрошення – ви що, не знаєте, що це таке? Ні? Жінка була роздратована і дуже втомлена. Сьогодні їй було зовсім не до гостей. – Які ще запрошення, Олю? Хіба я не можу приїхати до вас просто так? І Світлана теж. Ми ж не чужі вам люди, щоб питати дозволу або попереджати, – нахабно відповіла свекруха.
– Щоб я вас більше не бачила тут, на МОЇЙ ділянці! Зрозуміло? Негайно йдіть.
Життєві історії 0
— Це я твоя кохана жінка! — сказала вона, наголошуючи. — Хіба ти не говорив так, коли стояв переді мною на колінах, благаючи народити Максимку і прекрасно знаючи, що це не входило в наші плани? Ти пам’ятаєш це? “Я хочу, щоб моя кохана жінка народила мені цю дитину” — так ти повторював щодня, пам’ятаєш?! Хіба не я вже одинадцять років трясуся над Сашкомі знаю стільки, що сама можу працювати лікарем!
— Аню, я йду. Не можу так більше, — сказав Ігор, стоячи в дверях
Життєві історії 0
— Маргарито, ти не хочеш допомогти матері чоловіка? — голос свекрухи став крижаним. — Або тобі шкода грошей на батьків? — Ні, звичайно, не шкода, — Маргарита стиснула телефон. — Надішліть список, я все куплю. Закінчивши розмову, Маргарита сховала обличчя в долоні. Ближче до вечора за дверима майстерні чулися кроки. Віктор увійшов з букетом польових квітів.
У просторій майстерні Маргарита охайно промальовувала виточки на новій дизайнерській сукні. Десять років старанної
Життєві історії 0
— Оленко, ти не забула про страву в духовці? — запитала свекруха. — Не забула, Галино Петрівно. Все під контролем, залишилося ще 20 хвилин. — Хіба стільки залишилося? На мою думку, має бути набагато менше. — Галино Петрівно, ситуація під контролем. Незважаючи на те, що я повністю контролювала процес приготування, свекруха все одно вчинила по-своєму.
Кров застигла, коли я почула клацання замка в наших вхідних дверях. Це знову була
Життєві історії 0
Ліза розплакалася — хтось упустив її ложку. Вова штовхнув когось під столом. — А у вас тут зовсім пісно, — Марина оглянула миски. — М’яса не купуєте? У нас вдома завжди м’ясо — хоч у суп, хоч до гарніру. А яловичину я у вас взагалі жодного разу не бачила. Тетяна поклала ложку і вийшла на балкон. У руках — склянка води, ноги тремтіли.
— Мамо, а ванна у нас буде? — Ліза, боса, стоїть посеред кухні з
Життєві історії 0
– Пам’ятаєш Надю, дочку моєї подруги. Вона ще весь час тебе копіювала, ми сміялися. – Пам’ятаю, звичайно. Як не пам’ятати, – відповіла Оксана, – і джинси мої нові, всі в червоному лаку теж пам’ятаю. Як я тоді ридала! – Ну не спеціально ж вона його пролила, – спробувала пом’якшити ситуацію мама, – так ось, вона знову за старе. Я зустріла Любу, розповіла їй, яка ти у мене розумниця. Похвалилася купівлею квартири. А сьогодні вона мені дзвонить…
– Вона вимагає, щоб мати на себе кредит оформила, майже на мільйон, ти собі
Життєві історії 0
— Значить так! — вулкан почав свою роботу. — Даю вам десять днів! Десять! І це стосується всіх! Через десять днів щоб тут нікого не було! Нікого! Знімайте квартири, купуйте, мені все одно, але жити ми разом більше не будемо! Все! Досить! Вулкан закінчив виверження, задовільно бурчачи, і Галя, задоволена, сіла на стілець. — Мамо, ти що, серйозно? А куди ми підемо? У нас дитина! А, мамо? Ти зовсім те…?
—  Мамо, ми поживемо поки у нас. Ну поки не визначимося, як далі бути…
Життєві історії 0
– Що сталося? – запитала вона у чоловіка. Чоловік злобно подивився на неї, а потім кинув у її сторону парасольку. – Подивися! Вона зламана! На вулиці дощ, що я повинен робити? Чому ти така ледарка і бездара? Суцільне покарання! Нічого не вмієш робити і навіть не намагаєшся бути корисною!
– Світлано! Іди сюди, негайно! Швидко, я сказав! – крикнув з кухні розлючений Вадим.
Життєві історії 0
Коли відео завантажилося, Оля розлютилася: її чоловік, його двоє дітей і колишня дружина кудись йшли. Михайло ще й зворушливо підписав відео: «Йдемо купувати придане сестричці моїх хлопчаків». Олі захотілося просто розбити телефон. – Ось, мамо, поглянь. Придане вони йдуть купувати! Сестричці! А те, що Алінка і цю дитину кине на бабусь, і піде нового чоловіка шукати, йому наплювати!
– Навіщо ти взагалі одружився зі мною?! Чекав би свою принцесу, поки вона нагуляється.
Життєві історії 0
Люба була розлючена, коли почула, як брат чоловіка, Ілля, жартує на адресу її дочки Даші. Обраниця Іллі, теж досить не худенька мадмуазель, Віолетта, не відставала — знущалася над нещасною дівчинкою по повній. Любов мовчки витерла сльози на щоках Даші і спрямувала свій праведний гнів на нахабних гостей, тому їм мало не здалося…
— Збирайте свої речі і йдіть з мого дому — заявила Люба нахабним гостям.

You cannot copy content of this page