Через два тижні всі документи були підготовлені, ріелтор оформив угоду, правда, квартиру записали на одного Олексія: – Льоша, я не зрозуміла, а чому не на двох? Я теж хочу бути власником! – Юля, та навіщо тобі ці зайві хвилювання, довелося б з роботи відпрошуватися, бігати зі мною по банках.
За чаєм майбутня теща завела розмову: – А чому ви ніяк не одружуєтеся? Скільки
Двері Ірині відчинив молодий хлопець. Жінка його відштовхнула і увірвалася в квартиру: — Де моя дочка? Юля! Юля, виходь негайно, я знаю, що ти тут! Юля, я зараз викличу поліцію на цю адресу. — Чого тобі? — запитала Юля, виходячи в коридор, — навіщо прийшла? Додому я не повернуся, роби, що хочеш. Викличеш поліцію — і мене силою відведуть — я все одно втечу! Житиму з Гришею. Це мій майбутній чоловік!
— Іро, біжи швидше додому, — Марія Тимофіївна дзвонила дочці, — Юля дівчинку кудись
Я не збирався з тобою сваритися, я просто хочу донести до твого розуміння, що тут господиня моя дружина, а не ти! — Ось як? Це теж вона тобі сказала? — Ні! Це я тобі сказав! І припиняй голосити тут! Я просто підійшов з тобою нормально поговорити, а ти розійшлася на порожньому місці! — вже почав злитися сам Віктор. — Ось, значить, як ти з матір’ю, так? — пустила сльозу Олена Григорівна. — Мамо, я не батько, я не поведуся на цей твій спектакль!
— Вітя, коли вже твоя мати поїде додому? — запитала Аня чоловіка перед сном.
— Галино Матвіївно, у мене на ці вихідні були свої плани, — вона все ще намагалася утримати розмову в рамках пристойності, хоча це ставало все важче. — Плани? Свекруха картинно підняла брови, і в її голосі пролунало таке щире здивування, ніби Світлана повідомила про намір полетіти на Місяць.
— Ну що, голубонько, відпочиваєш? А я ось з самого ранку на ногах, справ
— А ти мене не обманюєш? — засумнівалася Наталя. — Та ні, звичайно! Наталко, ми ж з тобою родичі. Як я тебе обдурити можу, чесне слово! З мене шуба. Вибереш сама, а я оплачу. Наталка на свій страх і ризик полізла в скарбничку чоловіка і забрала звідти гроші. Гена був щасливий, обіцяв протягом 2-3 місяців повернути всю суму.
— Розлучатися через цю дрібницю? Вово, ти що, з глузду з’їхав? Ти реагуєш так,
— Ти помітила? — сказала Аріна, коли Настя зникла за дверима. — Вона як під гіпнозом! Мишко-Мишко — золотий! І більше їй нічого не цікаво! Навіть на нову колекцію сумочок не відреагувала! — А чого їй реагувати? — Мілана скривилася. — Вона ж сказала, що Мишко їй уже з цієї колекції три штуки купив, а решта їй не сподобалися! – Подарунками їй критичне мислення відключає! Потрапила наша Настуня в тенета до страшного павука!
Вона кинула йому в обличчя фотографії… – Я тобі так вірила! А ти! Як
— Ти б знайшов собі дівчину, яка б тобі дитину народила. — Анжела знову завела розмову про дітей. — Ти ж не винен у тому, що твоя дружина безплідна. Коля мріє про онуків, а ви все ніяк. Перше, що почула Людмила, переступивши поріг будинку, і змерзла. Свекор плентався позаду і не вловив слів дружини.
Анжела знала, як вдарити у найболючіше місце для невістки Люди… А Люда і без
— Андрійку! Андрійку, що це? — Галина Василівна одразу покликала до ванної сина. — Тести, мамо. Ніна дуже хоче дитину, ось ми і намагаємося, — зізнався їй син. — А, ще намагаєтеся. Слава Богу, встигла… — Встигла що, мамо? — Нічого, сину. Використовують тебе, а ти й вуха радий розвісити.
— Мамо, ну серйозно, досить! Коли ти закінчиш ці перевірки? Нам що, по вісім
— Самі заводять дітей, а потім кидають їх напризволяще, — бурчала стара бабуся, яку дівчинка дуже боялася. Баба Лара була мамою тата: її спеціально вивезли з села «сюсюкатися» з Нінкою. І від міського шуму, суєти і раптового «щастя», що звалилося на неї, ще нестара жінка відчувала страшний дискомфорт. І весь свій поганий настрій зганяла на онучці.
— Ні, навіть не просіть! — Ніна Василівна категорично махнула рукою. — Ваша дитина
— Він хоч місцевий? — поцікавилася мама. — Ну, що ви мене так ображаєте? — запитала за обідом Лара. — Чому відразу немісцевий і аферист? Невже на мене не може звернути увагу пристойний чоловік? У мене ж багатий внутрішній світ! — Ой, ти ж моя золота! — глибокодумно промовила бабуся. — Кому потрібен сьогодні твій багатий внутрішній світ без личка, талії і …?
— Отямся! — обурювалася бабуся. — Він тебе навколо пальця обведе, за будь-яких обставин!

You cannot copy content of this page