— Тату, ти серйозно збираєш нас у ліс із бабусею та дідусем й ночівлею?
— Софі, ти не можеш вічно уникати її речей, — сказала тітка Олена, стоячи
— Ти впевнена, що це правильно? — Ліза дивилася на мене так, ніби тримала
— Ти знову не полагодив ручку шафи, — сказала я, не підвищуючи голос, але
— На добраніч, милий. — На добраніч, — сухо відказує він, наче для галочки,
— Це що, серйозно табір? — пробурмотів я, вистрибуючи з автобуса, що виглядав, як
— Ну що, родино, встаємо! — голосно оголосила бабуся Ганна, виходячи на подвір’я з
— Ти знову на ліфті піднімалась? — кинув Артем, дивлячись на Олену з легким
— А чому у нас у дворі тільки бетон і припарковані машини? — скривився
Дід Сашко розгублено дивився на лавку в парку, де сиділа баба Іра, підгодовуючи голубів.