Головна

Життєві історії

Хлопчика підкинули до дверей пологового будинку під ранок, а першим знайшов дитину двірник дядя Жора. Той вставав завжди дуже рано і відразу ж брався за довірені йому території. Треба сказати, що дядя Жора був відповідальною людиною і до своєї справи ставився ґрунтовно і з усією серйозністю. Це залишилося у нього від колишньої професії.
Життєві історії 0
Хлопчика підкинули до дверей пологового будинку під ранок, а першим знайшов дитину двірник дядя Жора. Той вставав завжди дуже рано і відразу ж брався за довірені йому території.
Автобус під’їхав вчасно, на дорогах не було заторів, і ось вона вже підходила до знайомих дверей автомайстерні. — Привіт, Артем. А Сергій де? — звернулася вона до молодого чоловіка за стійкою адміністратора. — Анна, привіт! Як давно ти у нас не з’являлася. Виглядаєш чудово, просто світишся зсередини, — відповів він, тепло посміхаючись. Дівчина лише збентежено посміхнулася у відповідь. Компліменти, звичайно, були приємні, але в її душі ворухнулася легка тінь занепокоєння: а раптом Сергій почує і неправильно зрозуміє ці слова?
Життєві історії 0
Анна стояла на кухні, занурена в приємні клопоти. За вікном повільно розгорався ранок, заливаючи кімнату м’яким золотистим світлом. Сьогодні у неї був вихідний, перший за довгі тижні напруженої
Кіт мовчки дивився на неї. Зітхнувши і набравшись сміливості, Анюта потягнулася за ним, сподіваючись, що рукави шкіряної куртки врятують її руки від пазурів пухнастого безбілетника…
Життєві історії 0
Зміна закінчувалася, і Аня пішла в хвіст автобуса, прискіпливо заглядаючи під кожне сидіння. Автобус був для неї ніби домівкою, а вдома в Ані завжди була чистота. Може, тому
— Привіт, тату. Молодий басок у телефонній трубці був незнайомий. — Ну, привіт, синку, — хмикнув В’ячеслав. Знову шахраї дзвонять, подумав він. Зазвичай він відразу кидав трубку, але цього разу вирішив підіграти. Втім, той, хто дзвонив, не був схожий на шахрая, ті швидкою скоромовкою просили грошей і відразу ж відключалися, а тут — ніякого поспіху. Навпаки. — Мене звати Сергій, а мою матір — Мариною Володимирівною. Мій день народження…
Життєві історії 0
— Привіт, тату. Молодий басок у телефонній трубці був незнайомий. — Ну, привіт, синку, — хмикнув В’ячеслав. Знову шахраї дзвонять, подумав він. Зазвичай він відразу кидав трубку, але
— Ну, якого ти собі красеня відхопила! — накинулися ми на Женю. І кожна постаралася зробити якомога нещаснішу і самотнішу фізіономію на випадок виявлення у Вадима стількох же красивих холостяцьких родичів. — Дівчата, ну що ви! Я полюбила Вадима за його простоту. Вадим із села, живе з бабусею, веде господарство, дуже працьовитий хлопець.
Життєві історії 0
На весіллі подруги Жені ми гуляли два дні: хмільно, ситно і весело. Наречений був прекрасний, як Ален Делон, і дивно скромний для своєї неймовірно красивої зовнішності. Всі гості
— А знаєш, Катя, — простягнула родичка, елегантно відрізаючи шматочок шарлотки, — якщо ти раптом зникнеш, ніхто й не помітить цього в родині. Ти ж порожнє місце! Всі на секунду завмерли. Потім пролунав гучний сміх. Спочатку невпевнене хихикання свекрухи, потім гучний регот чоловіка Андрія, до якого приєдналися інші. Навіть тесть похитав головою з посмішкою. Катя повільно відклала виделку. Її обличчя залишилося спокійним. Вона демонстративно посміхнулася штучною посмішкою, яку відточувала роками сімейного життя. — Що ж, виклик прийнято! — тихо промовила вона.
Життєві історії 0
Зовиця Олена завжди любила кидати в бік невістки уїдливе слівце. Але сьогодні вона перевершила саму себе. — А знаєш, Катя, — простягнула родичка, елегантно відрізаючи шматочок шарлотки, —
— Сидіть тихо. Вона приїхала! Зараз сюрприз влаштуємо, — загадково промовив Аркадій, вимкнувши телефон. — А може, ми їй крикнемо з вікна? І сховаємося потім, га? Нехай вона гадає, хто це її кличе. — Ні-ні! Ні в якому разі! Сидіть тихо тут, поки ми з Тонею не піднімемося в квартиру. А там вже будемо діяти за планом, — дав вказівку Аркадій.
Життєві історії 0
— Ти вдома? — голос дружини пролунав у телефоні. — Зійди вниз, допоможи мені пакети з продуктами донести. — Сидіть тихо. Вона приїхала! Зараз сюрприз влаштуємо, — загадково
— Привіт. Якщо ти вже прийшла додому, ми з Костиком йдемо. Я піду збиратися. Мілану я погодувала годину тому. — Зачекай, Яно. Куди це ви зібралися? — здивовано запитала Наталя дочку. — Як куди? — не менше здивувалась молода жінка, — Ми з Костиком йдемо відпочивати. Спочатку в кіно сходимо, а потім в кафе посидимо. До речі, мамо, дай гроші, будь ласка, а то нам не вистачить. З вітальні пролунав голос Наталчиного зятя: — Наталя Миколаївна, ви не могли б приготувати на завтра зелений борщ? Сьогодні побачив по телевізору, як один мужик уплітав такий.
Життєві історії 0
Наталя о 8 вечора повернулася додому з роботи. Вона, зробивши глибокий вдих, відкрила двері і відразу почула дитячий плач. Жінка зі стогоном пройшла у вітальню, де її дочка
Зять демонстративно поклав перед тестем чеки. Батько зніяковів, почав вибачатися і поспішно сунув гроші в руку зятю. На жах Ані, чоловік почав їх перераховувати. — Міша, в нашій родині така дріб’язковість не прийнята, — сказала Анна. — За великі покупки, якщо це не подарунок, батьки, звичайно, гроші віддають.
Життєві історії 0
Зять демонстративно поклав перед тестем чеки. Батько зніяковів, почав вибачатися і поспішно сунув гроші в руку зятю. На жах Ані, чоловік почав їх перераховувати. — Міша, в нашій
Тиждень він не міг дістатися додому, відлежуючись і злизуючи сухим від підвищеної температури язичком росу з високої трави. Але коли, волочачи поранену лапу, він повернувся у свій двір, то зрозумів, що залишився один… 
Життєві історії 0
Антон під’їхав до свого рідного дому. Коли він був тут востаннє? Так. У вересні минулого року, коли наполіг, щоб мама, нарешті, залишила цей будинок і переїхала до нього,

You cannot copy content of this page