Життєві історії 0
— Та я вже сказав, що ти хочеш нову сумочку. — Не сумочку, а конверт. Я знаю дивні смаки твоєї мами, тому буду рада грошам. Навіть якщо 1000 гривень подарують, і на тому спасибі. Усе краще, ніж десята сковорода чи скатертина
— Люба, мама дзвонила, сказала, що хоче твій день народження відзначати на наступних вихідних,
Життєві історії 0
— Ну ти, доню, й даєш! Перший чоловік у тебе був хворий на всю голову, другого ти знайшла ще чуднішого! Набагато старший за тебе й з “причепом”, навіщо він тобі потрібен? Навіщо тобі чужа дитина? Я думала, ти порозумнішала, а ти
Недалеко від їхнього будинку відкрився невеликий магазинчик “М’ясо на будь-який смак”, на дверях оголошення:
Життєві історії 0
— Ти он яка стала. Чому ти раніше такою не була? Я б не проміняв тебе на Свєтку. — Павло, давай ближче до діла. — Вона мені зраджує… Не можу, я пішов, щоб не наробити лиха. Знаєш, як боляче…. — Знаю, — Лариса дивиться впритул, — знаю, коли життя з тебе по крапельці виходить… кап, кап, кап
Сукня була просто неймовірно красива. Лариса крутилася перед дзеркалом, розглядаючи себе з усіх боків.
Життєві історії 0
Ну, приїхали ми з Михайликом, з татом твоїм, з приводу Каті поговорити, щоб у них пожила дівчина. Ця, пава його, все хмурилася та мружилася. А я ж, як завжди, курей навезла, м’яса, олії, картоплі, цибулі, сала, ковбаски домашньої
Ольга Петрівна прокинулася рано, ще до сходу сонечка, не спалося їй. Згадала, як говорила
Життєві історії 0
— У мене є варення грушеве, мед, пряники до чаю, цукерки начебто десь були. Якби я знала, що ви сьогодні прийдете, то що-небудь ще прикупила б… — запропонувала Світлана, намагаючись бути гостинною. — Гаразд, давай своє варення, і мед теж! — заявив він, як маленький король
З ранкової задуми Світлану вивела мелодія вхідного дзвінка. Дзвонила мама, отже, знову треба чекати
Життєві історії 0
У мангалі потріскували дрова, м’ясо шкварчало на шампурах, випускаючи апетитний сік. Усі були трохи напружені й чекали з нетерпінням розв’язання ситуації. Нарешті всі замовкли, й слово взяла Олена. — Мій дорогий Артемчику! Сьогодні не твій день народження і не наша річниця весілля, але я хочу зробити тобі подарунок, ти заслужив на нього, мій соколе. Хлопці, будь ласка, допоможіть
Оленка ще раз піднесла телефон ближче до очей, намагаючись вгамувати тремтіння в пальцях, щоб
Життєві історії 0
Річ у тім, що й «товар», і «купець» не були взірцями молодості, краси та багатства: Вальці виповнилося двадцять сім, що за мірками їхнього малесенького містечка було мало не старістю
Валька Морозиха виходила заміж. На цю п’ятницю було призначено повноцінне дійство: недорогий, вельми підтриманий
Життєві історії 0
У мене, братику, зайвих грошей немає, я вигребла всі свої заощадження. Але тобі, вибач, я не довіряю й не дам ні живих грошей, ні власності на квартиру. Живіть скільки потрібно, прописуйтесь і таке інше. Але нікуди ви цю квартиру не прилаштуєте, вона моя. Років через двадцять, коли моїй майбутній дитині знадобиться житлоплоща, я вас звідти виставлю
– Софійко, привіт, донечко! Як ти там? Мама дзвонить. Взагалі-то, її питання, особливо останнім
Життєві історії 0
Таким чином незабаром Світлана виявилася одноосібною власницею їхньої з матір’ю квартири з меблями і речами. Також новий татко переказав їй трохи (за німецькими мірками) грошей і обіцяв надсилати ще – за умови, що «донька» житиме в рідному місті
Зовнішність у Свєтки була зовсім нікудишня: невисока, повна, з явними надлишками ваги на боках
Життєві історії 0
— Ого! А ти добре подумав? Адже я старша за тебе, та ще й із сином. Проблемним сином — зауваж. Ти можеш знайти гіднішу пару. — Ой, старша вона, — Ігор розсміявся, — на цілий рік! І не потрібна мені гідна пара, як ти висловлюєшся. Я тебе люблю. І сина твого полюблю
Ліна довго терпіла витівки Вадима. На притирку характерів, а притиралася здебільшого тільки вона, пішло

You cannot copy content of this page