Життєві історії 0
У ньому гордо зеленіли салат, базилік, петрушка, а внизу красувалися мініатюрні помідори. — Ну давай, подивимося уважніше… — почав було Олексій, але тут же замовк, побачивши ціну. — Скільки тисяч тисяч?! — скрикнула Ірина, вихоплюючи буклет
— Синочку, ти питав, що мені подарувати на ювілей? Я вирішила! — заявила Маргарита
Життєві історії 0
На кухні було тепло, і Таня розстебнула верхній ґудзик своєї кофтинки. На її шиї Семен побачив ланцюжок із кулоном… На якусь мить він втратив дар мови. На кулоні був образ Божої Матері, як і на тій прикрасі, яку він колись подарував дружині
Уже двадцять років минуло, як Семен Іванович лишився сам-самісінький у своєму домі… Став він
Життєві історії 0
— Я хочу попросити у вас пробачення за те, що була боягузливою й не відстояла вас у батька. Я прожила життя з коханою людиною, але жодного дня не була щасливою, бо поруч не було вас, моїх любих хлопчиків. Інших дітей у нас із чоловіком не трапилося
Вихідний, але Андрій, як завжди, у своїй майстерні. Під майстерню він придбав і обладнав
Життєві історії 0
— Льоня навчається на першому курсі в медичному університеті. Ой, і не кажи, гени все-таки велика сила. Ні, нічого не знає. Він так і вважає Володю батьком, а мене матір’ю. Розповісти правду? А кому вона потрібна ця правда? Навіщо його хвилювати?
Льоня проспав. Просив же маму збудити його раніше, та ні, вона пожаліла синочка, вихідний,
Життєві історії 0
Квартира більше нагадувала звалище непотрібних речей, купи яких лежали скрізь, починаючи з підлоги й закінчуючи піаніно. На піаніно чомусь стояв заляпаний до чорноти електричний чайник і каструля
Микита не хотів іти на п’ятдесятирічний ювілей шефа, але цехова солідарність вимагала його присутності.
Життєві історії 0
— Не заходь поки що, — крикнув він сестричці, його серце тривожно закалатало. Сам кинувся на кухню. Так і є! Усі конфорки на плиті були ввімкнені, а на підлозі валялася розлита каструля борщу, який зварила Ольга перед тим, як піти на роботу, її старання пішли прахом
Повернувшись додому з інституту, Славко застав свою молодшу сестричку Свету на сходах біля квартири.
Життєві історії 0
— Алло, ми з тобою люди не молоденькі, я особливо. Ти мені дуже подобаєшся. Анечка до тебе прив’язалася, давай не будемо гаяти час і спробуємо жити разом, якщо я тобі не противний.  — Не противний, — відповіла Алла. І живуть вони вже майже рік
Зранку Алла з’їздила на могилку до мами. Вчора було прощання з нею. Людей прийшло
Життєві історії 0
Іноді Таня замислювалася, яким було б її життя, якби мама вирішила завести дітлахів від чоловіка номер два, терапевта в місцевій лікарні, або, наприклад, від чоловіка номер чотири, фахівця зі зламування замків. У кожного з них були свої недоліки, а батько Тані був ідеальним. Принаймні, так здавалося її мамі
Обзавестися дитиною мама вирішила в тридцять вісім років. Усе життя вона пропрацювала в школі,
Життєві історії 0
— У вас зачіска нова, — помітила Віра. — Я теж собі каре хочу, але страшно волосся обрізати. — Ну, якщо хочеться – обріж, — зітхнула Лілія Сергіївна. — Лови момент – перед тобою зараз усі дороги відкриті, не бійся пробувати нове
Віра багато разів збиралася продати хустку, але так і не змогла. Ціну її вона
Життєві історії 0
— Оце тобі й «витворила» наша Лерка, — бувало сміялася баба Катя, — підкинула нам соколика та й подалася знов у місто щастя шукати… — Аби тільки знов не принесла кого, — остерігався дід, — невже ж розуму не стане на ті самі граблі не наступити?
Славко ріс без тата, у селі, під крилом ласкавої бабусі Каті та мудрого діда

You cannot copy content of this page