Життєві історії 0
— У мене є варення грушеве, мед, пряники до чаю, цукерки начебто десь були. Якби я знала, що ви сьогодні прийдете, то що-небудь ще прикупила б… — запропонувала Світлана, намагаючись бути гостинною. — Гаразд, давай своє варення, і мед теж! — заявив він, як маленький король
З ранкової задуми Світлану вивела мелодія вхідного дзвінка. Дзвонила мама, отже, знову треба чекати
Життєві історії 0
У мангалі потріскували дрова, м’ясо шкварчало на шампурах, випускаючи апетитний сік. Усі були трохи напружені й чекали з нетерпінням розв’язання ситуації. Нарешті всі замовкли, й слово взяла Олена. — Мій дорогий Артемчику! Сьогодні не твій день народження і не наша річниця весілля, але я хочу зробити тобі подарунок, ти заслужив на нього, мій соколе. Хлопці, будь ласка, допоможіть
Оленка ще раз піднесла телефон ближче до очей, намагаючись вгамувати тремтіння в пальцях, щоб
Життєві історії 0
Річ у тім, що й «товар», і «купець» не були взірцями молодості, краси та багатства: Вальці виповнилося двадцять сім, що за мірками їхнього малесенького містечка було мало не старістю
Валька Морозиха виходила заміж. На цю п’ятницю було призначено повноцінне дійство: недорогий, вельми підтриманий
Життєві історії 0
У мене, братику, зайвих грошей немає, я вигребла всі свої заощадження. Але тобі, вибач, я не довіряю й не дам ні живих грошей, ні власності на квартиру. Живіть скільки потрібно, прописуйтесь і таке інше. Але нікуди ви цю квартиру не прилаштуєте, вона моя. Років через двадцять, коли моїй майбутній дитині знадобиться житлоплоща, я вас звідти виставлю
– Софійко, привіт, донечко! Як ти там? Мама дзвонить. Взагалі-то, її питання, особливо останнім
Життєві історії 0
Таким чином незабаром Світлана виявилася одноосібною власницею їхньої з матір’ю квартири з меблями і речами. Також новий татко переказав їй трохи (за німецькими мірками) грошей і обіцяв надсилати ще – за умови, що «донька» житиме в рідному місті
Зовнішність у Свєтки була зовсім нікудишня: невисока, повна, з явними надлишками ваги на боках
Життєві історії 0
— Ого! А ти добре подумав? Адже я старша за тебе, та ще й із сином. Проблемним сином — зауваж. Ти можеш знайти гіднішу пару. — Ой, старша вона, — Ігор розсміявся, — на цілий рік! І не потрібна мені гідна пара, як ти висловлюєшся. Я тебе люблю. І сина твого полюблю
Ліна довго терпіла витівки Вадима. На притирку характерів, а притиралася здебільшого тільки вона, пішло
Життєві історії 0
– Відпочивай поки, мамочко, ми все приберемо, посуд помиємо. А потім ще чайку разом з тобою поп’ємо, та побалакаємо. Добре, мамо? Ніна Михайлівна прилягла на диванчик, поки діти хазяйнували на кухні
Одного разу Ніна Михайлівна зовсім випадково підслухала розмову своїх дітей. Так вже сталося. Але
Життєві історії 0
Усі крутилися на кухні, періодично накриваючи стіл, спілкувалися, гуляли у дворі, гралися з собакою. Дід організував мініфутбольне поле й з зятем та внуком гамселив м’ячем по паркану. – Добре ж як! – зітхала мати Олени, – Може, не давати вам грошей? Тоді б ще приїхали
Біля шафи височіла купа того, що в шафу було засунуто просто незаконно. Син Федір
Життєві історії 0
– Тамарочко, адже ти казала, що любиш гостей! У мене ж ювілей скоро вирішила відзначити… Ось подумала – твій будинок просто ідеально підходить! Великий, просторий, усім місця вистачить. І не в спекотному ресторані, а на природі
Людмила Василівна завжди мала хист до затишку, де б не опинилася. Грошей у неї
Життєві історії 0
— Мамо, я одружуюся. Танцюй! Твоє бажання здійсниться скоро. Знайшов я чудо-жінку. З посагом. Галина так і сіла. Лариса була старша за Петю на десять років. “Посагом” був син від першого шлюбу, Єгор
— Мамо, це я, Петя… — голос сина звучав у телефоні тихо, глухо… Наче

You cannot copy content of this page