Головна

Життєві історії

Іноді Таня замислювалася, яким було б її життя, якби мама вирішила завести дітлахів від чоловіка номер два, терапевта в місцевій лікарні, або, наприклад, від чоловіка номер чотири, фахівця зі зламування замків. У кожного з них були свої недоліки, а батько Тані був ідеальним. Принаймні, так здавалося її мамі
Життєві історії 0
Обзавестися дитиною мама вирішила в тридцять вісім років. Усе життя вона пропрацювала в школі, дітей вважала справжнім кошмаром і до материнства ставилася досить скептично. А в тридцять вісім
— У вас зачіска нова, — помітила Віра. — Я теж собі каре хочу, але страшно волосся обрізати. — Ну, якщо хочеться – обріж, — зітхнула Лілія Сергіївна. — Лови момент – перед тобою зараз усі дороги відкриті, не бійся пробувати нове
Життєві історії 0
Віра багато разів збиралася продати хустку, але так і не змогла. Ціну її вона дізналася випадково, коли після розлучення викладала речі на сайт продажу вживаних речей – жити
— Оце тобі й «витворила» наша Лерка, — бувало сміялася баба Катя, — підкинула нам соколика та й подалася знов у місто щастя шукати… — Аби тільки знов не принесла кого, — остерігався дід, — невже ж розуму не стане на ті самі граблі не наступити?
Життєві історії 0
Славко ріс без тата, у селі, під крилом ласкавої бабусі Каті та мудрого діда Михайла. Мати, молода та легковажна, як то кажуть, «принесла в подолі» синочка. Дід Михайло
— Не будь такою впертою, дитино! — казала бабуся. — Твій батько – молодий чоловік, він не може вічно тужити. Вісім місяців – це ще не вічність. Бабуся мала б ненавидіти його за те, що він так швидко забув її доньку. Але бабуся тата любить і вважає найшляхетнішою людиною
Життєві історії 0
Коли тато одружився з Мариною, Юля, наче неприкаяна, почала тинятися вулицями без жодної мети, заглядаючи в чужі вікна й розглядаючи перехожих. Коли ноги втомлювалися, вона сідала на якусь
— Славко, мій коханий колишній чоловік, вирішив повернутися до мене! Я не могла стримати сліз. Однак не хочу нікого вводити в оману. Я плакала не від щастя. Я плакала від радості, що нарешті зможу йому помститися
Життєві історії 0
Мій чоловік кинув мене у мій день народження, коли мені виповнилося сорок чотири роки. Кинув заради молодої коханки, і не знайшов для цього кращого моменту, ніж моє особисте
— Слухай, Ксюшо, ти ж зовсім неправильно доглядаєш за квітами. Їх не так потрібно поливати, – похитала головою жінка, окинувши поглядом кухонне підвіконня. – Потрібно поливати збоку, щоб краплі води не залишалися на листках, бо вони обов’язково опиняться на підвіконні й утворять патьоки, які потім буде складно вивести
Життєві історії 0
— Ти, дійсно, цього так сильно хочеш? – невпевнено перепитала Ксенія в чоловіка. — Ну так. Ксюшо, не щодня нам перепадає будинок у чистому районі міста, – Віталій
— Яка чудова зустріч, Таню! У нього теплі руки й такі ж теплі губи. Від Аркадія пахне ігристим і щастям. Таня весь вечір не може стерти з обличчя усмішку, а Женя, навпаки, хмуриться, бо побачив їхні поцілунки. Ну й нехай
Життєві історії 0
Його дружину Таня конкуренткою не вважає. Вона знайшла її в інтернеті й одного разу навіть сходила на заняття з малювання, які та вела. Груба, з величезним носом і
Павлу Людмила подарувала хлопчиків-близнюків, мабуть, від матері передалася їй така спадковість. Назвали хлопчиків Ілля та Ігор. Павло переконав її, що на нього хлопчиків записувати не треба, їй вигідніше вважатися матір’ю-одиначкою й отримувати пристойні допомоги на дітей від держави
Життєві історії 0
Людмилка була молодшою донькою в сім’ї. Були ще два старші брати-близнюки, старші за Людочку на 14 років. Вони давно покинули батьківський дім. Брати служили далеко, потім там же
Марина спробувала ходити працювати в кав’ярню — брала там американо, бо він коштував найдешевше, і малювала. Але коли Аня про це дізналася, влаштувала скандал: мовляв, вона теж хоче ходити по кафешках і їсти смаколики, це нечесно, що Марина одна ходить
Життєві історії 0
— Аня поживе в нас якийсь час. Геннадій не питав, просто констатував факт. Марина натягнуто усміхнулася й сказала: — Звісно, я підготую кабінет. Працювати й на кухні можна.
— Та я вже сказав, що ти хочеш нову сумочку. — Не сумочку, а конверт. Я знаю дивні смаки твоєї мами, тому буду рада грошам. Навіть якщо 1000 гривень подарують, і на тому спасибі. Усе краще, ніж десята сковорода чи скатертина
Життєві історії 0
— Люба, мама дзвонила, сказала, що хоче твій день народження відзначати на наступних вихідних, там якраз перше травня випадає… У них на дачі. — Вона хоче? А як

You cannot copy content of this page